Запитання? +38-067-547-22-33, +38-067-234-42-16

Як знімався фільм «Убивство Павла»:  підказки для журналістів-розслідувачів

Секрети створення фільму «Убивство Павла»   розкрили продюсер Метт Сарнецькі та журналістка Анна Бабінець на тренінгу «Відеосторітелінг: створи історію, яку зрозуміє світ» (30 березня – 1 квітня, Київ, ІРРП). 
Читати і дивитися відгуки учасників та тренерів про цей тренінг.
Журналісти «Слідство.інфо» та OCCRP ДмитроГнап, Анна Бабінець, Влад Лавров та Олена Логінова провели власне розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. У фільмі використано відео з 50 різних камер спостереження.

Метт Сарнецькі – мультимедійний редактор та продюсер в ОССRP (Organized Crime and Corruption Reporting Project) допоміг створити резонансний фільм-розслідування, якому на початку квітня 2018 року присудили найвищу нагороду Investigative Reporters and Editors (IRE and NICAR) в номінації «Відеорозслідування».
Ця нагорода – «Оскар» у світі журналістики розслідувань, автори отримають її під час конференції IRE у Флориді (США) 16 червня цього року.


Прийоми, які використані у цьому фільмі і які допоможуть журналістам-розслідувачам робити свої сюжети цікавішими.
1. Інтригуйте глядача
Метт: Початок фільму  дуже важливий, адже важливо одразу пояснити, про що йдеться, що де коли відбулося. Перша частина фільму – гачок, на який ми садимо глядача, щоб він витратив свій час на перегляд. Мета кожної картини – задовольнити глядача. Спочатку – інтрига, а потім – викладення зібраних фактів.

  1. Одне питання – один фільм

Метт:  Кожен фільм має відповідати на одне запитання. Якщо таких запитань два чи більше, значить, історій мусить бути більше.  Питання ставимо на початку, а відповідь даємо вкінці.
Ключове питання цього фільму – не хто вбивця, а чи компетентно розслідується цей злочин. Нам, звісно, хотілося розкрити злочин, але ми не можемо довести, що люди, яких ми знайшли – виконавці. І не можемо назвати замовників. Якби ставили питання про пошук вбивці –  глядачі не отримали б відповіді.

  1. Робіть фільми, які зрозумілі глядачам у всьому світі

Метт:  В першій частині фільму даємо сюжет з новин про вбивство журналіста каналу «Аль-Джазіра» (штаб-квартира  – у Катарі – ред.) та інших світових телеканалів. Ми відразу робили фільм, що цікавий світу, і сюжет новин це підкреслює.  
Анна: У фільмах для міжнародної аудиторії треба краще пояснювати контекст. Ми проводили паралелі між вбивством Георгія Гонгадзе і Павла Шеремета, дали більше про Георгія. Якби фільм був лише для України – цей епізод був би коротшим. Такі рішення – завжди результат дискусії в команді.

  1. Збирайте відео по “гарячих” слідах

Анна: У фільмі багато відео з камер спостереження і він побудований на подіях, які відбувалися в ніч вбивства. Ми намагалися по максимуму збирати файли. Дуже важливо переконати людей дати записи і дозволити їх використовувати.
Колега Дмитро Гнап відразу сказав, що нам не варто зосереджуватися на місці вибуху, це вже наслідки трагедії. Потрібно було дізнатися, що відбувалося навколо будинку, на вулиці, де стояла машина – і до того, як стався вибух.
Цікаво, що ми почали збирати відео у середу, а вже в п’ятницю побачили пару, яка закладала вибухівку.
Збирати відео почали через кілька годин після трагедії, поділивши місцевість на квадрати. Обійшли більше сотні місць, перезнімали записи, купували навіть хард-диски для заміни тих, що нам віддавали.
Не зволікайте: деякі камери пишуть без запису. В невеликих приватних організаціях відео зберігається до трьох днів. Організації середнього масштабу  зберігають – 5-7 днів, банки – до місяця.
Це був складний процес: 30% власників – радо давали файли. 30% – великі компанії, типу Макдональдсу чи готелів  – не давали, але ввічливо відмовляли. 30% – рішуче відмовляли, мовляв, хто ви такі.
Три ключові точки  запису, на яких видно будинок, де мешкав Шеремет і з яких не вдалося отримати відео:  Макдональдс, Національний банк та французький готель Radisson. В усіх цих місцях відмовили, а менеджер готелю наголосив, що їм заборонила поліція, хоча вона цього не робила.
Поруч також було розташоване посольство Норвегії в Україні, де ввічливо сказали, що відео зіпсувалося.  Всі структури, які мають стосунки з владою – вагалися. Такі ситуації показують суть людей та організацій.

  1. Що показувати, коли немає відео

Анна:  Коли людина відмовляється від відеозапису, зазвичай ми не використовуємо це у фільмі. Однак, у нашому випадку, коли Олена Притула погодилася лише на аудіо-інтерв’ю, ми мусили шукати способи його подати, воно було надважливе для фільму.
Ми переконали Метта включити у фільм аудіозапис, який проілюстрували зйомкою кафе, де відбувалася зустріч, відео будинку, де вони з Павлом мешкали. Знімали те, про що вона говорила і що описувала.
Ми намагаємось якомога менше використовувати показ документів  чи кадрів, де журналіст сидить за комп’ютером. Менше статики – більше динаміки: ходіть по вулиці, показуйте на мапі. Щоб знайти більше ходів і прийомів – надихайтеся роботою колег.

  1. Реконструкція заповнює прогалини

Метт:  Важливий елемент фільму, який допомагає відновити  події – реконструкція. Вона перекриває “дірки” та дає змогу показати глядачеві цілісний продукт. По ходу картини ми даємо реконструкцію фрагментами, якщо показати все зразу – дивитися буде нецікаво. Щоб зберегти динаміку, ми міксуємо відео з камер спостереження та ігрові частини (реконструкцію).  
Реконструкцію знімали в листопаді в дуже стислі строки – наступного дня прогнозували сніг. А за сюжетом мало бути літо, той день, коли вбили Павла.

  1. Розшифровуйте відео

Анна: Ми проклали маршрут людей, які закладали вибухівку під машину Павла на кілометр далі, ніж це зробила поліція. Завдяки кольоровому відео та майстерності режисера, який прогнав запис через спеціальну програму, зрозуміли, що зловмисники були в темному одягу. Ми не змогли ідентифікувати їхні обличчя, але помітили характерну емблему на одязі чоловіка.
Німецький експерт з групи Вellingcat розклав на 500 кадрів відео з камер спостереження щоб ідентифікувати номер сірого автомобіля Skoda, який стояв у 100 метрах від будинку, де було закладено вибухівку.

  1. Музика створює настрій

Метт: Вирішуйте на рівні відчуттів – використовувати в фільмі натуральні звуки чи драматичну музику. Якщо можна без музики – робіть без. Ми дали автентичні звуки вибуху та церковних дзвонів на похороні. Якщо дія йде плавно – музика лунає, якщо дія раптово обривається – зупиняється й музика (або змінюється).
Пошук музики – надскладна справа.  Я знаходжу на Youtube, у бібліотеках музики, в інших фільмах.
Пошуки потрібної музики починаю з жанру. Траплялося, просив знайомих допомогти вийти на композитора, щоб отримати дозвіл взяти різні фрагменти. Коли дивлюся фільм, завжди в титрах виловлюю, де вони взяли музику.   
Інша проблема – гроші,  адже музика дуже дорога. Вся музика в нашому фільмі коштувала 400 доларів  і це ще недорого. У цю ж суму міг обійтися лише один трек для ролику у Фейсбуці.
Підготувала Яна Казміренко

Тренінг відбувся в рамках реалізації підкомпоненту з підтримки журналістських розслідувань програми Антикорупційної ініціативи ЄС.
 EUACI фінансується Європейським Союзом та співфінансується і впроваджується DANIDA

Маєте запитання, пропозиції, коментарі +38-067-547-22-33