Запитання? +38-067-547-22-33, +38-067-234-42-16

У Києві відбувся тренінг «Гендерно чуйна журналістика»

27-28 січня Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП) провів тренінг „Гендерно чуйна журналістика“. Метою тренінгу було навчити журналістів уникати гендерної упередженості під час висвітлення тих чи інших тем, а також продемонструвати їм найкращі зразки як української, так і міжнародної  гендерно чуйної журналістики.

Проблема сексизму в українських ЗМІ (а надто регіональних) є однією з найболючіших та найменш вирішених. Наразі Україна активно переймає європейський досвід і виходить на новий етап усвідомлення людських прав, тож про некоректне позиціонування жінок у журналістських матеріалах, а також у рекламі, виступах політиків, мистецтві стали говорити дедалі частіше.
Про рівень гендерної нечуйності у ЗМІ можуть свідчити хоча б ось ці заголовки, які пошуковик видав на запит «нежіноча професія»:
Нежіноча професія не заважає залишатися жінкою
Податковий інспектор: «у нашої роботи, як і у війни, не жіноча особа».
Не жіноча це справа-зварювання…
Святковий випуск: нежіноча праця жіночими руками
У 2017 році чоловіки-політики регулярно розповідають про те, що жінка не може бути керівником, нездатна водити автомобіль. На телебаченні регулярно транслюють програми про те, як вдало вийти заміж. Бійчинь, програмісток, науковиць питають, як вони можуть за таких умов лишатися жінками.  Власне, за кількадесят років незалежності українська журналістика навряд чи еволюціонувала до гендерно чуйної, проте з’явилися люди, які цілеспрямовано прагнуть покласти такій журналістиці край.
Протягом двох днів тренінгу «Гендерно чуйна журналістика» журналісти з різних куточків України дізналися багато нового про рівні права й можливості чоловіків і жінок, ознайомилися з матеріалами на гендерну тематику в українських ЗМІ, а також навчилися протидіяти сексизму й висвітлювати гендерно мотивоване насильство. В рамках тренінгу відбулося обговорення книги Артема Чапая «Тато в декреті», кампаній Щастя у 4 рукиЖінки – це 50% успіху України та “Дискримінація обмежує: протидій”, а також порталу Повага. Кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці і його бази експерток «Спитай жінку», яка наразі активно розширюється.
Тренерами виступили експерт із комунікацій, фемініст Микола Ябченко та правозахисниця, журналістка, редакторка  Ольга Веснянка.
Попереду ще два аналогічних тренінги ІРРП – в Одесі та Львові, а поки ділимося враженнями учасників та організаторів, їхніми думками про сучасний рівень сексизму в ЗМІ.
Микола Ябченко:

Ми живемо у ХХІ сторіччі, і людство має чимало викликів, пов’язаних з тим, чого ми ще не знаємо, наприклад, з хворобами, до яких ще не знайшли ліків, чи науковими відкриттями, які ще попереду. І це нормально, бо ми розвиваємося, але водночас існують очевидні речі, які давно відомі людству, проте не завжди відомі більшості.  До таких належать питання гендерної рівності, які доволі добре досліджені, сформульовані й викладені в численній літературі. Однак, у нашій країні у значної кількості людей багаж знань про гендер складають міфи, чутки й відверті перекручення. А гендерна рівність це, нагадаю, права людини. Виправити цю ситуацію може, звичайно освіта, однак це швидше стосується аудиторії до 25, а старші швидше отримують інформацію зі сфери культури й засобів масової інформації. Саме тому я надзвичайно вдячний Інституту розвитку регіональної преси та Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні за те, що такий тренінг «Гендерно чуйна журналістика» став можливим, адже роль журналістів та їхній вплив на аудиторію надзвичайний. І найменше, що можуть представники мас-медіа – це уникати стереотипів та не припускатися дискримінаційних висловлювань, а в ідеалі взяти на себе ту просвітницьку функцію, яку по роботі з дорослими мало хто зараз виконує.

Ольга Веснянка:

Журналістика не стане гендерно чуйною відразу, це щоденна робота. Але зміни потроху відчуваються, дедалі частіше виходять матеріали й програми на гендерні теми. Самі журналісти й журналістки охоче подають заявки на участь у різних заходах на теми не- дискримінації за ознакою статі, а то й беруть участь в акціях проти сексизму, як-от нещодавнє публічне звернення до Назара Холодницького, надсилають суперечливі промо-тексти чи матеріали з проханням надати оцінку тощо.

 Юлія Ковтун, Чернігів, газета “Час Чернігівський”:

 «Гадаю, що неетично писати «жіночка». Ми ж не пишемо «чоловічок». Або, наприклад, приходить до редакції відвідувачка – сільська жінка. І журналіст описує, що, мовляв, у неї сиве волосся вибилося з-під хустинки, на чолі зморшки. І, хоч це й реалістично, це принижує жінку, це некоректні вислови і дискримінація. Або напишеш «адвокатка» – і редактор неодмінно виправить на «адвокат». А вже як напишеш «педагогиня»  – це буде кінець. Тож варто подумати, як улаштувати освітній захід, що зацікавив би редакторів і редакторок».

Дмитро Лукашенко, журналіст ІРРП:

Мені було дуже цікаво прочитати статистику: Україна посідає «аж» 110-те місце за кількістю жінок у парламенті. Цікаво було послухати дискусію про те, як чоловіки та жінки мислять, скільки сексизму виявляють одне до одного. Про те, як політиків ловлять на сексизмі, а це в наші часи взагалі смішно.

Олег Батурін, Каховка, газета «Новий день»:

Хочу прочитати книжку Артема Чапая «Тато в декреті», а найбільш цікаво було, коли говорили про стереотипи, сексизм і дискримінацію. Я пригадав і минулі тренінги, на яких у жінок були теж подібні вислови, але, можливо, цей тренінг змінив би їхню думку й нам би було цікаво.

Олена Демчук, Рівне, ТРК “Рівне 1”:

По-перше, я почула, як мені поводитися, коли мою жіночність ставлять на перше місце, а фаховість – на другу. Також мені сподобалася ваша база експерток, і я гадаю, що наші рівненські журналісти її активно використовуватимуть, і ми навіть додамо туди своїх спеціалісток.

Андрій Бейник, Генічеськ, «Вісник Приазов’я плюс»:

Спочатку я думав, що помилився, коли йшов на цей тренінг. Але я звернувся повністю за адресою. Ваш фемінізм мені до душі, і якщо ви переможете – у нас усе буде добре!

Підготувала Оксана Осмоловська

Маєте запитання, пропозиції, коментарі +38-067-547-22-33