Запитання? +38-067-547-22-33, +38-067-234-42-16

About RPDI

Справа Наталки Седлецької: ловіть переклад рішення ЄСПЛ

Як ви вже знаєте, ми створили прецедент, на який можна опиратися, коли йтиметься про права журналістів на захист своїх джерел.

Європейський суд із прав людини ухвалив переможне рішення у справі журналістки Наталки Седлецької. Воно вже є остаточним, тому ми переклали його для вас, щоб ви могли ознайомитися з усіма деталями.

Це не лише прецедент для України, а й для практики ЄСПЛ. Суд уперше застосував правило 39 у такій справі.

Про що йшлося?

Про доступ Генпрокуратури до даних із мобільного телефону розслідувачки “Схеми: корупція в деталях”, що поставив під загрозу таємницю журналістських джерел, а отже – один із основоположних принципів незалежних медій. Експерти, що тоді коментували це рішення, зокрема й речниця Радіо Свободи, наголошували на його надмірності й загрозах свободі преси. І це не дивно, бо йшлося про доступ до даних за півтора року! Уявляєте собі, скільки потенційних джерел інформації могла розкрити Генпрокуратура, якби мала доступ до всіх контактів журналістки-розслідувачки, тривалості розмов і геолокацій?

Що зробив ЄСПЛ?

Після безуспішних спроб у всіх інстанціях українських судів справу подали на розгляд ЄСПЛ. Адвокатська група, що представляла Наталку Седлецьку – Людмила Панкратова і Сергій Заєць – звертались одразу за Правилом 39 Регламенту ЄСПЛ. І суд дуже швидко зреагував, а Генпрокуратура отримала заборону на доступ до телефонних даних. І тим самим ЄСПЛ закцентував увагу на тому, що якби цей доступ таки отримали й дані використали, то це завдало би непоправної шкоди.

У чому полягає рішення?

ЄСПЛ детально проаналізував справу. Ось кілька важливих висновків:

  • Ухвала Печерського райсуду про доступ до даних за 16-місячний період була надмірною. Телефонні номери й інформація про тривалість розмов, на думку ЄСПЛ, не були релевантними у кримінальному провадженні проти Артема Ситника, очільника НАБУ.
  • Зважаючи на те, що працівники Генпрокуратури фігурували в розслідуваннях Наталки Седлецької, де йшлося про корупцію на найвищих рівнях, то Печерський райсуд мав би поставити певні запобіжники, щоб доступ до такого масиву даних не спричинився до викриття джерел. Можете собі уявити, що б із цією інформацією зробили високопосадовці – фігуранти розслідувань “Схем”?
  • ЄСПЛ також висловлює невпевненість, чи отримала Генпрокуратура доступ до даних від мобільного оператора. На щастя, правило 39 дозволило не чекати остаточного рішення, а призупинити дію ухвали майже відразу. Тобто навіть якщо Генпрокуратура ці дані отримала, вона не має законного права їх використовувати.
  • Навіть тоді, коли доступ до даних звузили, а загрозу викриття джерел мінімізували, все одно йшлося про ідентифікацію Артема Ситника як журналістського джерела розслідувачки. Тут можемо говорити про намір отримати доступ до даних телефону, знайти цьому підтвердження, а потім використовувати всю інформацію журналістки як докази у кримінальному провадженні. Той факт, що ім’я ймовірного джерела відоме представникам Генпрокуратури і проти нього ведуть розслідування, зовсім не означає, що це скасовує захист журналістських джерел.
  • Апеляційний суд повинен був обґрунтувати вилучення даних про геолокацію та довести, що розкриття інформації було необхідним і вирішальним у кримінальному провадженні.

 

Маєте запитання, пропозиції, коментарі +38-067-234-42-16