Запитання? +38-067-547-22-33, +38-067-234-42-16

About RPDI

Що вбиває історії і як зробити їх сильнішими – провідні розслідувачі вчили колег сторітелінгу


Два тренінги зі сторітелінгу у журналістських розслідуваннях відбулися у Києві в листопаді: 8-9 листопада та 29-30 листопада.

Тренерами виступили відомі українські журналісти-розслідувачі з провідних редакцій: Максим Опанасенко і Марина Ансіфорова з Bihus.info та Євгенія Моторевська зі Слідство.Інфо.

Запит на цю тему був настільки високим, що замість одного запланованого тренінгу, що планувався спочатку, ми провели два.
У них взяли участь 32 журналісти з регіональних медіа усіх видів (на першому тренінгу було представлено 9 регіонівУкраїни, на другому – 10).

Сім помилок сторітелінгу

Максим Опанасенко у своєму виступі сформулював сім помилок, які журналісти допускають під час написання текстів або зйомки сюжетів, та розповів, як їх уникати.
Ось цей перелік: 

  1. Відсутність формулювання теми/проблеми. Або їхня відсутність у цій історії в принципі.

Формулювати проблему важливо на самому початку, одразу після вступу. Тоді читачеві одразу буде зрозуміло, навіщо він читає цей текст, та про що з нього дізнається.

  1. Відсутність вступу або «гачка» у ньому

Історія не має права на життя, якщо вам нема чим захопити читача на початку. Одразу потрібно або «вдарити» читача по голові, або зачарувати.

  1. Відсутність героя

Почніть з героя – він наблизить вашу історію до читачів. Якщо героя немає, журналіст сам може ним стати. Але у такому випадку він повинен позиціонувати себе як людину, якої також торкається ця проблема. Наприклад, розповісти свою особисту історію.

  1. Відсутність потенційної аудиторії або відірваність від неї

Потрібно думати про свою аудиторію, а для цього – час від часу робити заміри, хто вас дивиться або читає. 

  1. Перевантаженість та бажання вмістити всі деталі

Пам’ятайте, що люди не хочуть читати складні історії. Вони хочуть дізнатися, в чому проблема, хто в цьому винен, та як це можна вирішити.

  1. Відсутність висновку

Ви маєте пояснити читачам, що станеться, якщо проблему не вирішувати. Або ідеї, як її вирішити. 

  1. Відсутнє, недостатнє або непрофесійне візуальне оформлення

Картинка важлива, тому що читачі відкривають текст через картинку та заголовок. Думайте про це заздалегідь. І ще одна порада: якщо у вас немає можливості зробити інфографіку професійно – не робіть її.

Повний текст конспекту виступу Максима Опанасенка читайте тут


Марина Ансіфорова працює журналісткою програми «Наші гроші з Денисом Бігусом». Вона – лауреатка голландської премії Free Press Unlimited-2017 у номінації «Newcomer of the year» та переможиця премії «Честь професії-2019» у номінації «Найкраще подання складної теми».
Учасникам та учасницям тренінгу вона розповіла про складові частини гарної телеісторії. 

  1. Краще не знімати те, що складно візуалізувати, – пояснює Марина. – Наприклад, складно візуалізовувати «юридичні послуги», тендери та різницю між конкурентами у тендерах у якості. Якщо ви вирішите про це знімати, доведеться показувати глядачеві, як ви працюєте або як працює якийсь юридичний департамент. Навіть якщо в цій темі задіяні мільйони гривень, але вона складно візуалізується, краще написати новину чи текст.

Три важливі складові успішної телевізійної історії:
1. Можливість показати корупцію.

2. Можливість візуалізувати корупційні наслідки.

3. Можливість побачити живу реакцію героїв матеріалу.

Мета телевізійного розслідування – показати проблему, її негативні наслідки, тих, хто від неї страждає, та хто у цьому винен. Краще ще додати, як можна змінити ситуацію. Дати невеличкий альтернативний варіант – кілька речень, синхрон експерта.

Хороша історія для телесюжету має містити:

    1. Не тенденцію, а подію.
    2. Емоції
    3. Хронологічну послідовність
    4. Стислий виклад без зайвих деталей
    5.  Динаміку
    6. Візуалізацію цифр і поменше документі
    7. Стендапи

Повний текст конспекту виступу Марини Ансіфорової читайте тут

Тренінги проводила команда ГО «Інститут розвитку регіональної преси» за підтримки проекту «Медійна програма в Україні», яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Маєте запитання, пропозиції, коментарі +38-067-547-22-33