Конспект тренінгу для журналістів з аналізу декларацій посадовців, що відбувся в Києві 23-24 лютого 2018 року.

Тренінг «Декларації чиновників: пошук, перевірка та відповідальність» проводили медіа-юристки ІРРП Людмила Панкратова та Оксана Максименюк. Експертом виступив Антон Столяров – аналітик сайту Declarations.com.ua.
У тренінгу взяли участь 22 учасника та учасниці з різних регіонів України.

Що є у цьому конспекті:

  • як працює Declarations.com.ua;
  • інструменти з пошуку інформації у деклараціях;
  • джерела і способи перевірки інформації про власність, доходи і бізнес посадовців;
  • як отримати доступ до публічної інформації;
  • хто такі розпорядники інформації і що треба про них знати;
  • як складати інформаційні запити, щоб отримати змістовні відповіді.

Declarations.com.ua – це:

– найпопулярніша онлайн-база декларацій, що за кількістю відвідувачів обганяє навіть офіційний реєстр НАЗК;
– найповніша онлайн-база – містить близько 1,5 млн декларацій чиновників за 2010-2017 роки (далі буде…);
– оперативно оновлювана база – свіжі дані з офіційного реєстру НАЗК підтягуються щотри години;
– підбірка аналітичних і пошукових інструментів. Можна шукати декларації чиновників по рокам, знаходити декларації можливих родичів, тендери компаній чиновника та його близьких.
Один з перших і найцікавіших результатів проекту – “Все по 149”.

150 тисяч гривень – це тодішній ліміт для розрахунків готівкою, встановлений Держфінмониторингом. За результатам аналізу декларацій журналісти направили близько 70 заяв до НАЗК щодо заниження реальної вартості покупок.  

Інструменти: “будильник декларацій”

Цей інструмент можна налаштувати на повідомлення про надходження нових декларацій та повідомлень про суттєві зміни у майновому стані обраних вами чиновників. Що для цього потрібно:
1) увійти в особистий кабінет за допомогою Facebook або Google;
2) здійснити пошук і натисніть «Моніторити цей запит»;
3) отримувати сповіщення про оновлення на e-mail та читати їх 🙂

Система комплексного пошуку по деклараціям

Система складається з 5 рівнів пошуку, що допоможе знайти максимально точну інформацію, уникнувши співпадінь. Детальна інструкція по використанню такого пошуку є на сайті Declarations.com.ua

Бот “Декларації”

Цей бот вміє надсилати декларації чиновників у повідомленнях на Фейсбук-месенджер та навіть жартувати. Любить, коли йому дякують 😉
Як користуватися цим сервісом:
1) знайдіть на Фейсбуці https://www.facebook.com/declbot;
2) вподобайте сторінку;
3) надішліть свій запит і отримайте декларації чиновника у своєму Месенджері.

Функція порівняння і аналітики

Можна порівнювати декларації різних чиновників або декларації одного чиновника за різні роки (натиснути “+” справа біля конкретної декларації).
Аналітичний модуль дозволяє порівнювати та аналізувати декларації різних чиновників або одного чиновинка за різні роки, а також бачити узагальнені дані по деклараціям за відомствами, за регіонами тощо. Можна навіть перевірити декларації з сайту та оригінальні декларації.

Як перевірити інформацію про декларант

Інтернет-пошуковики. Експерти радять:

  • користуватися різними пошуковиками;
  • шукати різними мовами;
  • користуватися функціями розширеного пошуку;
  • критично ставитися до джерел інформації та ретельно її перевіряти.

«Вся Украина – жители» – база даних станом на 2003 рік.
Дозволяє знайти більше родичів, ніж у деклараціях, або дівоче прізвище декларантів, дату народження, стару прописку тощо. Недоліки – кількість запитів на день обмежена, але можна продовжити працювати через прокі-сервери.
«Посіпаки» – база помічників народних депутатів усіх скликань;
«Посіпаки-2» – база помічників депутатів міських і обласних рад;
Реєстр осіб, до яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади». Серед них можуть бути родичі і друзі декларанта, що допоможе скласти уявлення про цю особу;
Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців дає можливість знайти актуальну інформацію про ФОП по ПІБ або ІПН, компанію по коду ЄДРПОУ або назві. Є безкоштовний і платний пошук, у платному витягу інформації більше, але він коштує 63 грн;
Smida – інформація про акціонерні товариства;
Реєстр речових прав на нерухоме майно дозволяє знаходити інформацію про нерухомість декларантів та їх родичів. Потребує реєстрації із зазначенням персональних даних. Витяги платні – по 23 грн. Недоліки: не завжди є інформація про майно, що було у власності до 2012 року; при пошукові по ПІБ підтягуються і повні тезки, видає інформацію про все майно, яке колись було, тому кожну адресу потрібно перевіряти двічі.  Журналісти зібрали інформацію з Реєстру речових прав та зробили базу власників найдорожчої нерухомості «Гарна хата». Користуйтеся!
Публічна кадастрова карта містить інформацію про власників земельних ділянок, коли і на підставі чого вони виділялися, інформація про обмеження тощо. Інформація безкоштовна, проте вимагає авторизації через БанкІД. Немає інформації про історію зміни власності, тому слід використовувати ще й Реєстр речових прав на нерухоме майно.
Єдиний державний реєстр МВС містить інформацію про транспортні засоби, зареєстровані після 2012 року. Безкоштовний, але вимагає авторизації через БанкІД. Найточніший результат дає пошуковий запит по ПІБ+дата народження. Вказується не дата набуття транспортного засобу, а дата останньої реєстраційної дії – оформлення довіреності, відновлення техпаспорту, зміна номерів і т.п. Не переплутайте.
Єдиний державний реєстр судових рішень дозволяє шукати за кодами ЄДРПОУ фірм, адресами, посадами, номерами справ, ПІБ суддів, прокурорів, адвокатів (але не сторін процесу), посадам чиновників.
Інформація в реєстрі деперсоніфікована (тобто приховані ПІБ фігурантів). Але частково це  можна обійти за допомогою пошуку по базі “Судова влада України”
Також можна працювати у зворотньому порядку – спершу по «Судовій владі» за ПІБ, а потім переглядати справи у судовому реєстрі.

Про доступ до інформації та її розпорядників

Розпорядники інформації мають дотримуватися Закону України «Про доступ до публічної інформації» (ДПІ), у якому зазначено:
− можливість подати запит на отримання інформації у будь-якій довільній формі як поштою, так і факсом, а також електронною поштою або шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайтах офіційних сайтів розпорядників інформації;
− термін надання відповіді на запит — до 5 робочих днів;
− розпорядник має обов’язок оприлюднювати на офіційних веб-сайтах значний масив інформації про свою діяльність;
− заборонено засекречувати інформацію про витрачання коштів та майна державного та місцевих бюджетів, державного та комунального майна.

Умови обмеження доступу до інформації (трискладовий тест), стаття 6 згаданого вище закону:

І. Відповідно до закону.
ІІ. При дотриманні сукупності трьох вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Що важливо знати журналісту про цей тест із трьох складових:

  • 1. Обов”язок застосувати “трискладовий тест” покладається на розпорядника інформації.
    2. Вся інформація вважається “публічною”, допоки розпорядник не доведе, що вона може бути обмеженою у доступі.
    3. Якщо розпорядник не застосував “тест”, є великі шанси виграти справу в суді.

 

Не може бути обмежено доступ до інформації про:
– розпорядження бюджетними коштами,
– володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів,
– умови отримання цих коштів чи майна,
– прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Обмеження зазначеної інформації допустимо у крайніх випадках і лише з дотриманням частини 2 ст. 6 Закону: обмеження встановлене законом та дотримується сукупність вимог трискладового тесту.
Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України “Про запобігання корупції”, крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.

Обмеженню доступу підлягає саме інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Хто є розпорядниками інформації

1. Суб’єкти владних повноважень – органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання

2. Юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, – стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів

3.Фізичні особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, – стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків;

4. Суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

    • До розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:
    • – інформацією про стан довкілля;
    • інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
    • – інформацією про аварії, катастрофи;
    • – небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
    • – іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Умови і строки надання інформації

Інформація на запит надається безкоштовно (ст. 21 Закону). Якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розпорядник сам встановлює розмір фактичних витрат на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. Якщо такого рішення немає – публічна інформація надається безкоштовно. Також інформація надається безкоштовно при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес (а це потрібно аргументувати).
Плата за  усі види електронних копій не стягується (сканування не є копіюванням).
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Якщо запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Нагадуйте про ваше право на інформацію

Законодавство не вимагає посилатися на закон про доступ, однак експерти рекомендують це робити це у своїх запитах, щоб продемонструвати свою юридичну обізнаність у питанні доступу, а також готовність оскаржувати неправомірну відмову.

ВАЖЛИВО!
Журналісти не повинні пояснювати, для чого потрібна запитувана інформація та як вона буде використана.  

Конкретні питання – конкретні відповіді

Необхідно чітко та конкретно сформулювати запит щодо інформації або документів, які вам потрібні.
Експерти рекомендують відповідати на питання юридичної «формули» стосовно дії законів: 1) у часу; 2) у просторі; 3) щодо кола осіб.
Відповідаючи на ці три запитання при складанні запиту ви завжди сформулюєте чіткі, короткі та максимально конкретні запитання.
Добре сформульований запит надає розпорядникам інформації менше підстав для його відхилення через нечітке формулювання.
В одному запиті не просіть занадто багато інформації, оскільки це пов’язано з ризиком подовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів.
Краще розділити ваші питання за тематикою і присвячувати один запит одній темі.

Зразки документів, які можуть знадобитися журналісту
Запит на публічну інформацію
Скарга до Уповноваженого з прав людини
Повний перелік зразків документів
 
Підготував Олександр Волошин, медіа-юрист ІРРП

753 total views, 4 views today

Для отримання юридичної допомоги
заповніть анкету

П.І.Б.*

Організація

E-mail*

Телефон

Деталі звернення

Яка юридична допомога вам потрібна? *

Юридична консультаціяДопублікаційна експертизаПравовий захист у судіСкладання інформаційного запиту

Завантажте документи/файли

* - обов'язкові поля

×














×