Запитання? +38-067-547-22-33, +38-067-234-42-16

“Рівнеазот”: у чиїй “правді” більше неправди

Автор: Валентина ОДАРЧЕНКО, www.reporter.rovno.ua

Джерело: Опубліковано: Інформаційний портал Рівненського агентства журналістських розслідувань та Рівненського прес-клубу, 10 вересня 2009

Ще донедавна один з найбільших промислових гігантів на Рівненщині нині продукує для обласного центру… безробітних. Трудовий колектив “Рівнеазоту” оприлюднив звернення Президентові України Віктору Ющенку, у якому просить врятувати своє підприємство від руйнації.

 

Автор: Валентина ОДАРЧЕНКО, www.reporter.rovno.ua

Джерело: Опубліковано: Інформаційний портал Рівненського агентства журналістських розслідувань та Рівненського прес-клубу, 10 вересня 2009

 

Ще донедавна один з найбільших промислових гігантів на Рівненщині нині продукує для обласного центру… безробітних. Трудовий колектив “Рівнеазоту” оприлюднив звернення Президентові України Віктору Ющенку, у якому просить врятувати своє підприємство від руйнації. Винуватцями своїх проблем „азотівці” вважають Кабмін та Національну комісію з регулювання енергетики і збираються звернутися за захистом до Антимонопольного комітету.

До уряду та Президента почали надходити відкриті листи і від різноманітних політичних сил Рівненщини – з вимогою вжити заходів і створити незалежну урядову та незалежну парламентську комісію для вивчення усіх аспектів приватизації ВАТ “Рівнеазот” та розгляду доцільності його реприватизації.

Минулого тижня “азотівці” провели День відкритих дверей – показували журналістам, депутатам та місцевим керівникам підчищені й відремонтовані корпуси підприємства, розповідали про проблеми, відповідали на запитання. Щоправда, генерального директора підприємства – Михайла Заблуду – журналістам побачити не вдалося, хоч ця зустріч була б більш ніж доцільною. Нам пояснили – він перебуває у відпустці, у яку пішов, коли ще не йшлося про подібну зустріч. Варто зазначити – спілкуватися з журналістами Михайло Заблуда не надто любить. Однак те, що керівник не прибув хоча б на кілька годин на захід, метою якого було підняти високопосадовців та депутатів на захист підприємства – дозволяє припустити: Михайла Заблуди нині в Україні немає.

Історія конфлікту

«Рівнеазот» розпочав суперечку з урядом півроку тому, коли власникам підприємства уряд видав припис – розірвати попередні угоди на постачання газу і вкласти їх з «Газом України». Така схема роботи була невигідна власникові підприємства Дмитрові Фірташу – він же один зі співвласників «Росукренерго». Зав\’язалася дискусія, в яку «азотівці» втягнули і місцеву владу – погрожуючи призупиненням обслуговування міських очисних споруд. Згодом з\’ясувалося – безпосередньо для роботи очисних споруд газ не потрібен. На певний час ліміти підприємству надали, однак ціна все ж не влаштовувала виробничників.

…Насправді “азотівські” проблеми мають набагато давніше підгрунтя. Ще в 90-х роках, коли підприємству за часів правління Леоніда Кучми нав\’язали електроенергію від “Превекс-енерго”(вам це нікого більше не нагадує?), “Рівнеазот” загруз у штучно створених державою боргах. Підприємство, за “успішного” нагляду куратора – Рівненської облдержадміністрації, стрімко наближалося до банкрутства. Тоді трудовий колектив влаштовував багатотисячні пікети, вимагаючи дозволити приватизацію підприємства колективом. Однак влада на це не пішла – парламент не проголосував за запропонований працівниками заводу законопроект. Згодом “Рівнеазот” “продали” інвестору, який… коштів не заплатив. Тодішній директор підприємства пан Петров зник у невідомому напрямку. Угода була анульована, і в 2003 році власником контрольного пакета акцій стала фірма “Райфайзен Інвестмент”. Однак у розданій журналістам довідці про фінансово-господарську діяльність ВАТ “Рівнеазот” зазначено, що правонаступником “Райффайзена…” є “ТзОВ “Бетайлігунгсфервальтунгс ГмбХ”(Покупець)”. Покупець зобов\’язався зробити завод прибутковим, привести інвестиції та зберегти трудовий колектив. Згодом з\’ясувалося, що власником контрольного пакету фактично є відомий олігарх Дмитро Фірташ.

Цікавий факт. У травні 2008 року ВАТ “Рівнеазот” передає своє нерухоме майно кіпріотській компанії “Sternako ventures limited”, оцінивши його у 150 з половиною мільйонів гривень. Сума досить невеличка з огляду на розміри й ресурси підприємства – однак компанія виступає інвестором і гасить борги “Рівнеазоту” перед “Правекс-Енерго”. “Боргова” історія закінчується, однак чи не означає це, що нині “азотівці” вже не мають власного обладнання? На запитання, скільки вони платять тепер за оренду колись належного їм майна, на прес-конференції представники Відкритого акціонерного товариства “Рівнеазот” зреагували досить болісно і не відповіли.

Фатальна постанова

Історія продовжилась два тижні тому, після час ухвалення Постанови №948 про зниження ціни на газ для підприємств-виробників хімічних добрив. «Рівнеазот» навмисне «забули» включити до переліку таких підприємств», – вважає головний інженер підприємства Володимир Коваленко. Він каже: це робилося виключно через антипатію до власника підприємства. Керівництво «Рівнеазоту» називає такі дії уряду дискримінаційними і наполягає на його включенні в перелік «пільговиків» по газу та повернення підприємству ПДВ. Стосовно останнього свою думку під час недавнього візиту на Рівненщину висловила Юлія Тимошенко: Ми можемо під контролем казначейства перерахувати (Рівнеазоту) податок на додану вартість, якщо тільки це піде людям, а не на офшорні рахунки.  
Обіцянку розібратися в ситуації давав у липні нинішнього року і Віктор Ющенко.  
– Якщо в цьому є тільки проблема ціни на газ і зниження конкурентності через таку цінову урядову політику на газ – я думаю, що це питання знаходиться в площині вирішення у третьому кварталі, – сказав він під час поїздки на Рівненщину.

У разі, якщо уряд таки виконає прохання чи то вимогу «Рівнеазоту» стосовно рівних з іншими хімічними підприємствами умов подачі газу – чи уникнуть «азотівці» небезпеки звільнення? – запитали журналісти головного інженера Володимира Коваленка.  
– Якщо буде вирішене питання щодо забезпечення газом за тією ціною, за якою отримують його інші хімічні підприємства, – я не виключаю можливості, що ми частково припинимо подальше скорочення… – відповів пан Володимир.
Тобто, плани зі скорочення реалізовуватимуть у будь-якому випадку? І не лише з причини урядової політики. Адже, скажімо, цех адипінової кислоти простоює вже другий рік, – розповідає Роман Бец, який пропрацював тут 28 років: На мою думку, перспектив практично немає. Втрачені ринки збуту – через те, що в світі працюють більш прогресивні технологічні схеми та потужніші виробництва – отже, собівартість значно нижча, ніж у нас. У нас цех дає 30 тисяч тонн адипінки за рік, а в Сполучених Штатах лиш одна технологічна нитка такого цеху – уп\’ятеро більше….

Рівне – місто безробітних?

…Якщо посаду Романа Беца скоротять – у його сім\’ї настане справжня криза – адже під скорочення через ліквідацію малого підприємства сфери грального бізнесу потрапляє і його дружина. Таких працівників на «Рівнеазоті» – півтори тисячі.

– Перші звільнені «азотівці» вже зареєструвалися на міській біржі праці – розповідає начальник управління економіки міста Микола Кирея. – Хімікам, які будуть звільнені, знайти роботу нині практично не можливо. Це безробіття – соціальна катастрофа для Рівного. А по-друге, у зв\’язку з зупинкою підприємства страждає бюджет міста – це мінус вісім відсотків прибутків щомісяця…
Юлія Тимошенко переконана – власник не виконав інвестиційних зобов\’язань – отже, підприємство необхідно реприватизовувати через суд. Керівник Регіонального фонду Держмайна у Рівненській області Валерій Марчевський інформацію про невиконання зобов\’язань не підтверджує і не спростовує – каже, цей процес контролював безпосередньо Фонд Держмайна України. А ось головний інженер підприємства Володимир Коваленко стверджує – зобов\’язання виконані й перевиконані: «За 5 років у виробництво було вкладено 422 мільйони гривень…Крім зароблених грошей, у підприємство було інвестовано додатково ще 144 мільйони. Про що йде мова?».
Справді, у 2004-2005 роках на «Рівнеазоті» проведені капітальні ремонти цехів, реконструкція третього агрегату аміаку, печі. Нині розпочато реконструкцію двох інших агрегатів. Водночас з «азотівської» карти зникли цехи сірчаної та фосфорної кислоти. Оскільки фосфорні добрива вкрай необхідні українським селянам, то, швидше всього, незабаром цей ринок в Україні повністю заповнять російські виробники міндобрив.

Місцева влада втручатися у приватне підприємство не може. А тому єдине, що обіцяв зробити голова облдержадміністрації Віктор Матчук, – «звертатися до прем\’єр-міністра з проханням: якщо є бажання з\’ясувати стосунки з кимось, наприклад, із Фірташем – то робити це так, щоб не відбивалося на тисячах людей».
 Як би там не було, а нині у керівництва та власників “Рівнеазоту” розв\’язані руки. Час, відведений для виконання інвестиційних зобов\’язань, сплив. У листопаді 2008 року за участі перевіряючих з Фонду Держмайна України був підписаний акт підсумкової перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ “Рівнеазот”, у якому зазначено: умови договору купівлі-продажу виконані у повному обсязі. Після цього Генеральна прокуратура на всі звільнення і закриття цехів дивитиметься крізь пальці.
Цього б не сталося, якби свого часу Верховна Рада таки дозволила продати трудовому колективові за пільговою ціною контрольний пакет акцій, який нині належить Дмитрові Фірташу.

Автор: Валентина ОДАРЧЕНКО, www.reporter.rovno.ua

Джерело: Опубліковано: Інформаційний портал Рівненського агентства журналістських розслідувань та Рівненського прес-клубу, 10 вересня 2009

http://www.4vlada.com/article/1421/ 

Маєте запитання, пропозиції, коментарі +38-067-547-22-33