Моніторинг відкритості сайтів | ,

Моніторинги відкритості сайтів у 2016 році: підсумки

Інститут розвитку регіональної преси проводить моніторинги відкритості владних веб-сайтів уже впродовж семи років. Мета дослідження – підвищення рівня відкритості владних структур та поліпшення доступу громадян до суспільно-важливої інформації.

У 2016 року оцінювання проводили за двома основними напрямками:

рейтинг інформаційної відкритості офіційних веб-сайтів центральних органів виконавчої влади України;

рейтинг інформаційної відкритості веб-сайтів органів влади України обласного рівня та міста Києва.

Моніторинги передбачають оцінювання веб-сайтів на повноту, актуальність та навігаційну доступність інформації за 221 параметром.

У процесі роботи фахівці Інституту розвитку регіональної преси спілкувалися з представниками владних структур, аби вдосконалити показники відкритості веб-сайтів, зробити доступ до інформації та електронних послуг максимально простим і зрозумілим для будь-якого користувача.

Основні проблеми щодо якісного та прозорого наповнення веб-сайтів із року в рік залишаються ті самі: владні структури часто приховують інформацію про витрачання бюджетних коштів, про оскарження дій або бездіяльності посадових осіб, деякі види інформації просто не враховують.

За підсумками 2016 року чільне місце в рейтингу інформаційної відкритості офіційних веб-сайтів центральних органів виконавчої влади України посів Антимонопольний комітет України. У п’ятірку лідерів увійшли: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державна служба фінансового моніторингу України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Державна архівна служба України. Спілкування з представниками цих структур виявилося тривалим і плідним.

У рейтингу інформаційної відкритості веб-сайтів органів влади України обласного рівня та міста Києва перші місця серед облдержадміністрацій посідають у 2016 році Полтавська обласна державна адміністрація, Закарпатська обласна державна адміністрація, Донецька обласна державна адміністрація, Запорізька обласна державна адміністрація та Рівненська обласна державна адміністрація. Серед обласних рад перші п’ять місць розподілилися таким чином: Рівненська обласна рада, Житомирська обласна рада, Закарпатська обласна рада, Харківська обласна рада та Вінницька обласна рада.

Проведені дослідження проілюстрували, що офіційні веб-сайти наповнені інформацією недостатньо. Середній показник відкритості для обласних державних адміністрацій та КМДА становить 44, 45% оприлюдненої на сайтах інформації й відповідно 55, 55% – не оприлюдненої. Для обласних рад та Київської міської ради показники ще гірші: 34, 54% оприлюдненої та 65, 46% не оприлюдненої інформації. Якщо порівнювати ці цифри з минулим роком, то показники відкритості майже не зазнали змін, але окремі сайти все ж покращили свій рівень відкритості: сайти Донецької ОДА та Хмельницької ОДА.

Загалом же моніторинг показав, що 9 сайтів обласних державних адміністрацій демонструють показник відкритості вищий за 50%, в інших 16 відповідно – нижчий. Серед обласних рад показник відкритості 50% мають лише два веб-сайти, в інших 22 цей показник відповідно нижчий, а в 19 він і взагалі не досягає позначки 40%.

Керівник проекту Людмила Панкратова переконана в тому, що офіційні сайти мають бути не плутаним лабіринтом для пересічного громадянина, а його провідником. Вона зазначає, що інтерес до моніторингів у суспільстві з року в рік зростає, та й кількість сайтів, відкритих до громадян, хоч і повільно, але збільшується: у 2016 році їх уже  21 із 70 досліджених сайтів, а в 2015 було лише 18.

 

 

212 total views, 1 views today