Методика моніторигу

Зазначена методика розроблена Інститутом Розвитку Свободи Інформації (ІРСІ), (Російська Федерація) та адаптована ГО «Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП)» (Україна) відповідно до вимог законодавства України, що регулює правовідносини з оприлюднення інформації про діяльність органів державної влади на їх офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет.

[su_spoiler open=”no” style=”fancy” icon=”arrow” title=”Мета моніторингу”]

Метою моніторингу змісту офіційних сайтів є визначення кількісних і якісних характеристик поточного рівня інформаційної відкритості відповідно до вимог чинного законодавства України з питань оприлюднення в мережі Інтернет інформації по діяльність органів влади.

[/su_spoiler]

[su_spoiler open=”no” style=”fancy” icon=”arrow” title=”Предмет і об’єкт моніторингу”]

Згідно поставленої мети предметом моніторингу є визначення відповідності змісту офіційних сайтів державних органів:

  1. Положенням нормативно-правових актів, які регулюють питання доступу до інформації про діяльність державних органів;
  2. Положенням нормативно-правових актів, що встановлюють технічні, технологічні, програмні і лінгвістичні вимоги до офіційних сайтів державних органів.

Об’єктом моніторингу є офіційні сайти державних органів, що створені і діють на момент проведення моніторингу.

[/su_spoiler]

[su_spoiler open=”no” style=”fancy” icon=”arrow” title=”Принципи моніторингу”]

Аналіз офіційних сайтів державних органів базується на наступних основоположних принципах:

  1. Принцип об’єктивності моніторингу: аналіз відображає поточну оцінку стану офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади і не залежить від суб’єктивної думки і волі осіб, що проводили дослідження.
  2. Принцип законності моніторингу: аналіз заснований на вимогах, що пред’являються чинним законодавством до офіційних сайтів державних органів і до порядку забезпечення доступу до інформації про діяльність державних органів.

[/su_spoiler]

[su_spoiler open=”no” style=”fancy” icon=”arrow” title=”Метод моніторингу”]

Аналіз змісту офіційних сайтів державних органів, як загальнодоступних інформаційних ресурсів, можливий на основі застосування різних соціологічних методів. Наприклад, можуть бути застосовані такі методи, як інтерв’ювання користувачів сайтів, аналіз відгуків користувачів, аналіз експертних висновків, аналіз запитів до органів державної влади з питань порядку ведення їх офіційних сайтів, опитування громадян на предмет наявного досвіду користування офіційними сайтами державних органів.

Проте, для досягнення поставленої мети моніторингу найбільш ефективним є метод експертної оцінки веб-контента (веб-сервер-аналіз). Цей метод полягає у вивченні експертною групою змісту сайтів в мережі Інтернет в режимі онлайн для виявлення наявності або відсутності визначених кількісних і якісних характеристик. Ефективність даного методу обумовлена максимальною наближеністю до способів пошуку заданих категорій інформації звичайними користувачами офіційних сайтів.

[/su_spoiler]

[su_spoiler open=”no” style=”fancy” icon=”arrow” title=”Параметри для аналізу змісту”]

В основу розробленої сукупності параметрів було покладено вимоги, що пред’являються чинним законодавством України до офіційних сайтів органів державної влади України.

На підставі аналізу нормативно-правових актів, які регулюють питання доступу до інформації про діяльність державних органів, та враховуючи звичайні потреби потенційних отримувачів інформації про діяльність органів влади, необхідно виокремити наступні основні групи відомостей для дослідження змісту офіційних сайтів державних органів, згрупованих за смисловим принципом.

  1. Загальна інформація про державний орган.
  2. Відомості про структуру державного органу.
  3. Відомості про державні інформаційні системи, що перебувають у віданні державного органу.
  4. Відомості про діяльність державного органу у сфері своєї основної компетенції.
  5. Законодавство і нормотворча діяльність.
  6. Відомості про діяльність державного органу із забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
  7. Інформація про закупівлю товарів, робіт, послуг для державних потреб.
  8. Відомості про кадрове забезпечення.
  9. Відомості про виконання бюджету.
  10. Критерії зручності сприйняття інформації (технологічні вимоги).
  11. Додаткові вагомі параметри.
  12. Негативний контент і функції офіційного сайту.

В ході наступного етапу дослідження опрацьовується смислова декомпозиція груп відомостей, метою якої є виділення конкретних одиниць інформації – параметрів для оцінки. При цьому всю сукупність параметрів для оцінки можна умовно поділити на змістовні і технологічні параметри.

Під змістовним параметром для моніторингу офіційних сайтів державних органів влади розуміється виділена на підставі аналізу нормативно-правових актів, регулюючих питання доступу до інформації про діяльність державних органів, одиниця інформації, яку має бути розміщено на офіційних сайтах державних органів влади з врахуванням компетенції державного органу.

Під технологічними параметрами для моніторингу розуміються властивості офіційного сайту, що характеризують технологічні, програмні і лінгвістичні засоби забезпечення користування офіційними сайтами.

[/su_spoiler]

[su_spoiler open=”no” style=”fancy” icon=”arrow” title=”Критерії оцінок”]

Розроблена методика аналізу змісту офіційних сайтів державних органів влади на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства України про доступ до інформації про діяльність державних органів ґрунтується на визначенні кількісних і якісних характеристик інформаційної відкритості офіційних сайтів державних органів влади у вказаній сфері.

Кількісні і якісні характеристики інформаційної відкритості офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади визначаються відповідними критеріями – показниками, на підставі яких здійснюється оцінка параметрів моніторингу.

Кількісна характеристика інформаційної відкритості визначається за допомогою критерію наявності або відсутності розміщеної на офіційному сайті інформації з кожного обраного для дослідження параметру. При цьому під наявністю інформації розуміється факт розміщення на офіційному сайті інформації про діяльність державних органів.

При цьому, через специфіку компетенції кожного державного органу, яка визначається відповідними нормативно-правовими актами, деякі державні органи не повинні мати на своїх офіційних сайтах тієї інформації, яка має бути розміщена на офіційних сайтах інших державних органів. Для того, щоб досягти об’єктивності остаточної оцінки, аналізуються положення, що визначають компетенцію, функції і задачі кожного державного органу, а також визначаються для кожного з них ті параметри, за якими, через специфіку повноважень, експерти не повинні проводити оцінку. Цей показник отримав в методиці найменування коефіцієнт необхідності оприлюднення (наявності) тієї чи іншої інформації на офіційному сайті того або іншого державного органу.

Для оцінки технологічних параметрів застосовується лише кількісний критерій наявності або відсутності відповідної властивості офіційного сайту. За якісними критеріями ця сукупність параметрів не аналізується.

Якісні характеристики інформаційної відкритості визначаються за допомогою декількох критеріїв: повноти, актуальності і технологічної доступності розміщеної на офіційних сайтах інформації.

Під повнотою інформації розуміється міра відповідності обсягу розміщуваної на офіційних сайтах інформації складу і змісту інформації, достатньої для сформування цілісної уяви з того або іншого параметру. Достатня для сформування цілісної уяви інформація характеризується наступними ознаками:

  1. Склад інформації, розміщеної на офіційному сайті державного органу, кількісно повинен відповідати складу відомостей, створених державним органом в межах своїх повноважень з часу свого створення;
  2. Вміст інформації, розміщеної на офіційному сайті, повинен відображати весь необхідний обсяг інформації з того або іншого параметру.

При визначенні максимально можливого обсягу і складу інформації необхідно виходити з буквального тлумачення параметру, ґрунтуючись на:

  • вимогах нормативно-правових актів, які регулюють діяльність державного органу влади зі створення і отримання інформації, і, які визначають зміст такої інформації;
  • логічному визначенню концептуального значення параметру.

Під актуальністю інформації розуміється рівень частоти оновлення інформації на офіційному сайті і збереження тимчасової цінності даної інформації у момент її отримання. Актуальність залежить від динаміки зміни її характеристик в часі і інтервалу часу, який минув з моменту виникнення події.

Під технологічною доступністю інформації розуміється рівень простоти і зручності її пошуку на офіційному сайті, а також можливість отримання інформації в різних форматах: гіпертекстовому і у форматі файлу для скачування.

Таким чином, під інформаційною відкритістю офіційних сайтів державної влади, за розробленою методикою, необхідно розуміти рівень наявності на офіційних сайтах повної, актуальної і доступної інформації про діяльність державних органів влади.

[/su_spoiler]

[su_spoiler open=”no” style=”fancy” icon=”arrow” title=”Шкала і порядок оцінок”]

Як було зазначено вище, для оцінки кожного параметру було використано кількісні і якісні показники. Кожен параметр підлягає аналізу за чотирма визначеними критеріями, які характеризують міру відповідності обраного параметра заданим показникам.

Міра відповідності виражається в балах за наступною шкалою оцінок. Кількісна характеристика (наявність/відсутність): Коефіцієнт кількості інформації – відображає виключно факт наявності інформації на відповідному офіційному сайті і не залежить від якісних характеристик інформації. Ккіл обчислюється за формулою:

Ккіл = Ке х Кн (1)

де Ке – коефіцієнт необхідності інформації враховуючи специфіку державного органу, Кн – коефіцієнт наявності інформації на офіційному сайті.

Якісна характеристика інформації – повнота:

Якісному показнику «Повнота», залежно від його рівня, привласнюється коефіцієнт повноти (Кп), який може мати одне з трьох значень:

  • високий рівень повноти (70-100%) – Кп = 1 (всю інформацію викладено в повному обсязі);

(у EXMO коефіцієнт відображується – “3”)

  • середній рівень повноти (30-70%) – Кп = 0,5 (інформацію викладено не в повному обсязі);

(у EXMO коефіцієнт відображується – “2”)

  • низькій рівень повноти (5-30%) – Кп = 0,2 (наявна уривчаста інформація).

(у EXMO коефіцієнт відображується – “1”).

Якісна характеристика інформації – актуальність:

Якісному показнику «Актуальність», залежно від його рівня, привласнюється коефіцієнт актуальності (Ка), який може мати одне з трьох значень:

  • високий рівень актуальності – Ка = 1 (наявна інформація за останній місяць; тексти нормативно-правових актів наведено із врахуванням останніх змін);

(у EXMO коефіцієнт відображується – “3”)

  • середній рівень актуальності – Ка = 0,85 (розміщено інформацію за останній квартал);

(у EXMO коефіцієнт відображується – “2”)

  • низькій рівень актуальності – Ка = 0,7 (наявна інформація за останній рік; тексти нормативно-правових актів наведено без врахування останніх змін).

(у EXMO коефіцієнт відображується – “1”).

Якісна характеристика інформації – технологічна доступність. Технологічна доступність об’єднує в собі два критерії: навігаційна доступність і доступність форматів.

Якісна характеристика інформації – навігаційна доступність.

Якісному показнику «Навігаційна доступність», залежно від його рівня, привласнюється коефіцієнт навігаційної доступності (Кнд), який може мати одне з трьох значень:

  • високий рівень навігаційної доступності – Кнд = 1 (інформацію можна отримати шляхом послідовного переходу за гіперпосиланнями, починаючи з головної сторінки офіційного сайту. Кількість таких переходів не більше 5 кліків);

(у EXMO коефіцієнт відображується – “3”).

  • середній рівень навігаційної доступності – Кнд = 0,95 (інформацію можна отримати шляхом послідовного переходу за гіперпосиланнями, починаючи з головної сторінки офіційного сайту. Кількість таких переходів більше 5 кліков);

(у EXMO коефіцієнт відображується – “2”).

  • низькій рівень навігаційної доступності – Кнд = 0,9 (інформацію неможливо отримати шляхом послідовного переходу за гіперпосиланнями, починаючи з головної сторінки офіційного сайту);

(у EXMO коефіцієнт відображується – “1”).

Якісна характеристика інформації – доступність форматів.

Якісному показнику «Доступність форматів», залежно від їх (форматів) різноманітності, привласнюється коефіцієнт доступності форматів (Кфд), який може мати одне з трьох значень:

  • високий рівень доступності форматів – Кфд = 1 (інформацію розміщено на офіційному сайті у всіх необхідних форматах: файл у форматі, який забезпечує можливість його збереження на технічні засоби користувача і, який допускає після збереження можливість пошуку і копіювання довільного фрагменту тексту (формат файлу для скачування) і гіпертекстовий формат);
  • середній рівень доступності форматів – Кфд = 0,9 (інформацію розміщено на офіційному сайті в гіпертекстовому форматі і не розміщено у форматі файлу для скачування);
  • низькій рівень доступності форматів – Кфд = 0,2 (інформацію на офіційному сайті не розміщено в гіпертекстовому форматі);

(у EXMO для кожного формату відображення “1” – є у відповідному форматі, “0” – ні).

Очевидно, що не кожен параметр може бути проаналізований з точки зору повноти, актуальності, навігаційної доступності і доступності форматів. Наприклад, не можна оцінити повноту форми заяви для звернення за виконанням державної функції або наданням державної послуги, яка затверджується відповідним нормативно-правовим актом. Групою експертів був проаналізований кожен параметр з точки зору можливості його оцінки за кожним з критеріїв і визначено ті параметри, які не підлягають оцінці поодинці або декільком критеріям.

Коефіцієнт технологічної доступності інформації (Кд) включає всі характеристики доступності інформації розміщеної на офіційному сайті і розраховується за формулою:

Кд = Кнд х Кфд (2)

де Кд – коефіцієнт технологічної доступності інформації;

Кнд – коефіцієнт навігаційної доступності;

Кфд – коефіцієнт доступності форматів.

Коефіцієнт якості інформації (Кяк) включає всі якісні характеристики інформації і обчислюється за формулою:

Кяк = Кп х Ка х Кд (3)

де Кяк – коефіцієнт якості інформації;

Кп – коефіцієнт повноти;

Ка – коефіцієнт актуальності;  ,

Кд – коефіцієнт технологічної доступності.

Показник якості інформації відображує вплив якісних характеристик інформації на розміщувану на офіційному сайті одиницю інформації.

Підсумковий ваговий коефіцієнт інформації (Кваг) враховує ваговий коефіцієнт соціальної значущості і розраховується за формулою:

Кваг = Ксз Х Ккіл Х Кяк (4)

де Кваг – підсумковий ваговий коефіцієнт;

Ксз – коефіцієнт соціальної значущості;

Ккіл – коефіцієнт кількості інформації;

Кяк – коефіцієнт якості інформації.

Підсумковий ваговий коефіцієнт інформації відображає всі характеристики параметрів. При цьому технологічні параметри, визначаються лише кількісним критерієм наявності або відсутності (Кяк) і впливають на коефіцієнт відкритості офіційного сайту (Квідкр), як і змістовні параметри.

Підсумковий ваговий коефіцієнт інформації включає як технологічні, так і змістовні параметри, і відображують всі кількісні і якісні характеристики параметрів (необхідність, наявність, повноту, актуальність, навігаційну і форматну доступність).

Основним показником, що характеризує інформаційну відкритість офіційного сайту, є коефіцієнт відкритості (Квідкр). Коефіцієнт відкритості визначається за наступною формулою:

Квідкр = Σ Кваг /Σ (Ксз Х Ке) (5)

Рейтинг інформаційної відкритості офіційних сайтів центральних органів виконавчої влади формується шляхом їх сортування за зменшенням значення коефіцієнта відкритості (Квідкр). Рівень інформаційної відкритості (рівень надання інформації), визначеної групи органів державної влади, відображає середнє арифметичне коефіцієнтів інформаційної відкритості.

[/su_spoiler]

Для отримання юридичної допомоги
заповніть анкету

П.І.Б.*

Організація

E-mail*

Телефон

Деталі звернення

Яка юридична допомога вам потрібна? *

Юридична консультаціяДопублікаційна експертизаПравовий захист у судіСкладання інформаційного запиту

Завантажте документи/файли

* - обов'язкові поля

×














×