Запитання? +38-067-547-22-33, +38-067-234-42-16

ІРРП  гуртує медіа-юристів та адвокатів на захист прав журналістів

Наскільки ефективно розслідуються в Україні злочини проти журналістів? Як протидіяти затягуванню справ та бездіяльності слідчих?

Другого жовтня 2015 року СБУшники напали на знімальну групу програми “Схеми: корупція в деталях”: журналіста Михайла Ткача та оператора Кирила Лазаревича. За напад нікого не покарано, суди тривають досі.

Саме у ці дні через три роки  українські медіа-юристи та адвокати зібралися, щоб обговорити ситуацію з розслідуванням справ про перешкоджання журналістській діяльності.

Семінар «Справи про перешкоджання журналістській діяльності: досвід, практика, перспективи захисту» відбувся 01-02 жовтня 2018 року у Києві, у ньому взяли участь близько 50 правозахисників з різних регіонів України.

Організатори: Проект Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» та ІРРП – Інститут розвитку регіональної преси за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС.
Партнери заходу: Інститут Масової Інформації (ІМІ) та Платформа прав людини.

Стандарти Ради Європи для українських журналістів і суддів

– Одна з ключових рекомендацій, що потребує врегулювання – розширення і вдосконалення визначення «професійної діяльності журналіста» згідно зі стандартами Ради Європи та прикладами інших країн (зокрема Сербії), – підкреслила Олена Литвиненко, заступниця Голови Офіс Ради Європи в Україні – Київ, відкриваючи захід.

Вона висловила сподівання, що рекомендації щодо безпеки журналістів, вироблені Радою Європи на основі минулорічної експертизи українського кримінального законодавства, стануть у нагоді  правникам для поліпшення захисту професійної діяльності журналістів.

Про що говорили

Серед ключових аспектів, які жваво обговорювалися на семінарі:

  • Стандарти Ради Європи щодо безпеки журналістів;
  • поточна ситуація щодо безпеки журналістів в Україні (справа про розкриття телекомунікацій Наталії Седлецької).
  • статус журналіста та його підствердження (у тому числі журналіста інтернет-ЗМІ);
  • ефективність розслідування злочинів, вчинених щодо журналістів;
  • проблеми доказування: достатність доказової бази та встановлення вини;
  • процесуальні права потерпілого та його представника під час розслідування;
  • аналіз рішень національних судів та огляд правових позицій щодо справ про перешкоджання журналістській діяльності;
  • статус журналіста та його підтвердження;
  • Подальші кроки та узгодження алгоритму роботи адвокатів у таких справах.

Відслідковувати кожну справу окремо чи узагальнювати і вимагати результату?

Прокурору Генпрокуратури Олександру Єгорову, члену Ради з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова, на цій зустрічі було непросто – довелося пояснювати, чому затягується розслідування справ щодо порушення прав журналістів.

– Я вважаю такі зустрічі малоефективними з точки зору з`ясування проблем з кожною конкретною справою, – розказав Єгоров у коментарі для ІРРП. – Мені здається, ефективніше було б зустрічатися вужчим колом, залучати слідчих і говорити про кожну конкретну справу окремо, з`ясовувати, що відбувається. І ще – ось говорили, що відсоток розслідування таких справ не зростає, але ж зростає кількість таких справ. Тобто все-таки ми розслідуємо їх більше. У порівнянні з розслідуванням інших кримінальних злочинів (розбої, наприклад), цей відсоток виглядає не так погано. Є загальна проблема з обмеженістю ресурсів, завантаженістю і рівнем кваліфікації працівників, і вона відображається в цій сфері, так само як і в усіх інших.

Натомість Ольга Юрдига, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Києва вважає, що замість детального обговорення неефективного розслідування окремих справ громадським організаціям та юристам варто узагальнювати інформацію про порушення прав журналістів та налагодити взаємодію з Генпрокуратурою на підставі цих даних.

– Для мене важливою була розмова про стандарти Ради Європи щодо безпеки журналістів, практика Європейського суду у таких справах. Обов`язково поділюся цією інформацією з колегами, щоб теж враховували ці рекомендації у своїй роботі.

Що далі?

– Результатом цієї зустрічі буде не лише алгоритм для адвокатів який дозволить застосовувати міжнародні стандарти у справах про перешкоджання журналістській діяльності, – говорить Людмила Панкратова, адвокатка, медіа-юристка ІРРП, співорганізаторка семінару. – Сподіваюся, що нам в ІРРП вдасться згуртувати адвокатів, що захищають журналістів, системно вести методичну і консультативну роботу, координувати свої зусилля та оперативно реагувати на гострі ситуації. У нашої організації є великий досвід такої діяльності.

Французький юрист Девід Мір з Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини зауважив, що ця фахова зустріч була надихаючою і висловив сподівання, що у правозахисників є всі шанси змінити ситуацію.

Цифри

Менше, ніж 10% справ щодо порушень прав журналістів було передано до суду в період з 2012 до першої половини 2017 року.
Більше 55% таких справ були припинені або закриті слідчими у прискореному порядку, щодо 34% інцидентів ведеться слідство, правопорушники досі не встановлені.
Джерело цифр – «Аналіз окремих положень кримінального кодексу України щодо злочинів проти працівників засобів масової інформації», Даріан Павлі, експерт Ради Європи, жовтень 2017 року.

ІРРП

Маєте запитання, пропозиції, коментарі +38-067-547-22-33