Запитання? +38-067-547-22-33, +38-067-234-42-16

15 хороших новин про фактчекінг та одна погана – від Ольги Юркової, співзасновниці StopFake


«Український досвід фактчекінгу виявився передовим у світі, – підкреслила Ольга Юркова у своєму виступі на Всеукраїнському медіаконгресі, що відбувся 20 жовтня 2017 року у Києві (організатор – Асоціація незалежних регіональних видавців України). – Після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США у січні 2017 року про фейки як інструмент пропаганди заговорили в усьому світі».
«Сьогодні люди все менше довіряють медіа та суспільним інститутам – владі, бізнесу, неурядовим організаціям. За даними дослідження Edelman Trust Barometer (2017), довіра до медіа в світі складає менше 50%, а довіра до інститутів – менше 50% в 19 з 28 країн, де проводилось дослідження. Це – рекордні показники, які ставлять під загрозу демократію. Тому зараз уряди і громадські організації у всьому світі думають, як повернути довіру у суспільство.

Неправдиві емоційно забарвлені новини дуже швидко поширюються в інтернеті. Після перемоги на президентських виборах в США Дональда Трампа американські медіа звинуватили Google, Facebook і Twitter у співпраці з сайтами фейкових новин, які могли вплинути на симпатії виборців.
Ці компанії усвідомлюють репутаційні ризики, тому активно включаються в роботу з медійними організаціями. У результаті великі медіа разом з найбільшими соцмережами створили коаліцію для спільної боротьби з фейками (First Draft Coalition). До цієї коаліції входять: Facebook, Twitter, The Telegraph, InVid, The New York Times, Agence France-Presse, Reveal, Amnesty International, the Washington Post, Breaking News, ABC, BuzzFeedNews, Euronews, Les Decodeurs, Franceinfo, American Press Institute, Sourcefabric та інші.
В результаті діяльності коаліції з’явились нові способи фактчекінгу в інтернеті та вдосконалились існуючі. Деякі з них наводимо нижче.
Що ж змінилося у фактчекінгу за останній рік?
Функція перевірки фактів у пошуковиках.  Перевірені новини позначаються спеціальним маркуванням у Google. Опція перевірки фактів також є у пошуковій системі Bing.
До перевірки фактів компанії залучають фактчекінгові організації та медіа з хорошою репутацією, на кшталт The Washington Post. Поки вони працюють лише в англомовному сегменті інтернету. У маркуванні вказано, яка саме організація перевірила новину і який винесла вердикт.
Алгоритм перевірки інформації у Facebook. Після скарги користувача на неправдивість новини алгоритм відправляє її на перевірку, новина отримує маркування «сумнівна”, але не зникає з новинної стрічки. Поки ця практика не виглядає ефективною – фактчекери скаржаться на брак комунікації з персоналом соцмережі.
Платформа Wikitribune, яку запускає засновник Wikipedia Джиммі Вейлз. Її основною цінністю є журналістика, заснована на доказах (вказується джерело інформації). Сервіс безкоштовний та без реклами, декларується співпраця журналістів та інтернет-спільноти на рівних та повна прозорість фінансування і витрат. Її анонсують наприкінці року.
 Роботи-фактчекери. Весь світ працює над розробкою інструментів, які б допомагали перевіряти новини на правдивість за допомогою штучного інтелекту.
Таких проектів дуже багато. Один із найгучніших – група вчених світового рівня, інсайдерів айті-індустрії і журналістів запустили проект Fake News Challenge, щоб навчитися виявляти фейки за допомогою машинного алгоритму. Процес пошуку фейків розбили на етапи. По кожному з етапів проводять конкурс розробників роботів. Вони покликані полегшити той чи інший ета перевірки фактів. Скажімо, робот на порядок швидше за людину може виявити тексти, зміст яких суперечить заголовку. Але останнє слово залишають за людиною.
У Греції тим часом анонсували революційний інструмент fighthoax.com. Обіцяють, що він буде шукати фейки без допомоги людини на основі вже відомих фактчеків. Поки він доступний лише в бета-версії для фактчекерів.
Сайт , на якому можна побачити карту з інтернет-проектами, що займаються фактчекінгом – зараз у світі спостерігається сплеск появи таких медіа.
Міжнародна мережа фактчекінгу Інституту Пойнтера (International Fact-Checking Network, Poynter Institute) прийняла міжнародний Кодекс фактчекінгу (The Principal Code), в якому вказані наступні принципи:
Неупередженість і чесність
Прозорість джерел
Прозорість фінансування і організації
Прозорість методології
Відкриті і чесні виправлення
Фактчекінгові медіа-партнерства. Майданчики для перевірки фактів спільними зусиллями стають усе більш популярними. Crosscheck.firstdraftnews.com – проект, створений у Франції перед виборами – об’єднав 19 національних і регіональних медіа. Вони оперативно перевіряли пов’язані з виборами новини і поширювали результати перевірки. Південнокорейський проект SNU FactCheck для спільного аналізу новин об`єднує 16 провідних видань країни. Сеульський національний університет створив його як майданчик для дискусій. Тому учасники не роблять остаточних висновків – лише обговорюють, чому той чи інший факт є правдою чи фейком, методи факт-чекінгу тощо. В Норвегії  чотири головні медіа створили сайт faktisk.no для боротьби з фейками під час виборів. Проект став популярним та продовжив роботу після виборів.
 Розширення для браузерів, які моніторять сайти на предмет фейкових новин чи упередженості (наприклад, Fake news monitor). Таких розширень є багато. Однак усі вони базуються на списках фейків або  підозрілих сайтів, які поповнюються вручну користувачами, та мають лише англомовні версії.
 Відділи перевірки інформації у медіа. Деякі займаються факт-чекінгом повідомлень, цікавих цільовій аудиторії. Скажімо, Крим.Реалії спростовують неправдиві новини російських медіа про Крим і маркують їх у заголовку як фейки російської пропаганди.
Спеціальні теги для перевірених новинhttps://meduza.io розміщує тег біля кожної новини: «ü» – для перевірених фактів та «?» для неперевірених. «УкрПравда» проанонсувала запуск подібного сервісу.
Фактчекінг під час дебатів. PolitiFact – один із найстаріших та найвідоміших проектів фактчекінгу у США – проводив перевірку інформації, озвученої під час дебатів Дональда Трампа та Гілларі Клінтон, у режимі реального часу. Такий фактчекінг – досить складний і дорогий, однак є важливим інструментом боротьби з популізмом та політичною пропагандою.
Робота з надто довірливими користувачами. Forbidden facts (http://www.forbiddenfacts.com/) – сайт, де публікують матеріали для підвищення медіаграмотності під виглядом “клікбейтних” новин із кричущими заголовками, щоб продемонструвати користувачам, як їх дурять.
Фактчекінг у месенджерах. Месенджери, на відміну від Google чи Facebook – це непублічна зона, і навіть їхньому персоналу важко простежити шлях розповсюдження фейків усередині груп. Але з’являються проекти, які намагаються зруйнувати інформаційну “бульбашку”, у якій перебувають користувачі. Наприклад, колумбійський інформаційний портал La Silla Vacia пропонує послугу перевірки достовірності новин, які надходять на мессенджер WhatsApp.
Фактчекінг на вулицях. Під час останніх президентських виборів у Франції надзвичайно популярним став проект L’instant détox на Facebook live, де журналіст у прямому ефірі звертався до перехожих та просив прокоментувати фейкові новини. Подібні проекти допомагають вчити аудиторію критично ставитися до новин.
Різке зростання підписок користувачів на якісні медіа. Показники зростання аудиторії платних новин The New York Times і The Washington Post виявилися вищими за очікувані після навали фейків під час виборів у США. Друковані ЗМІ все частіше використовують свою компетенцію у перевірці інформації у рекламних кампаніях. Наприклад, Association of Magazine Media випустила рекламу зі слоганом «Вас дурили фейковим контентом? Ми вам допоможемо отримувати чесні новини».
І – одна погана новина у цій сфері:
Поява фейкових фактчекерів. Деякі приклади: відомі розповсюдженням фейкових новин російська Russia Today та сайт бойовиків ОРДЛО AnnaNews запровадили у себе “фактчекінгові” рубрики.

Маєте запитання, пропозиції, коментарі +38-067-547-22-33