Запитання? +38-067-547-22-33, +38-067-234-42-16

About RPDI

Хто забруднює водойми Рівного, та як відповідні служби не знаходять винних

Річка Устя та озеро Басів кут потерпають від фекалій із септиків приватних будинків. Фото порталу ЧЕТВЕРТА ВЛАДА
Десять робочих груп у складі екологічної комісії упродовж трьох місяців встановлювали, хто ж забруднює Устю та інші водойми Рівного, але так і не знайшли. Хоча труби, звідки витікають нечистоти, виявили. Водночас, з результатами перевірки чиновники і правоохоронці чомусь досі не поспішають ознайомлювати громадськість.
Колись повноводна і судноплавна річка Устя, яка була окрасою Рівного, нині дедалі більше перетворюється на смердючу загиджену болотну канаву, у якій уже не перший рік масово гине риба.

Мор риби в Усіті влітку 2012 року. Фото порталу ЧЕТВЕРТА ВЛАДА


Місцеві мешканці вважають, що відбувається це через бездіяльність міської влади, яка, з одного боку, знаючи, хто забруднює водойми, нічого не робить ані для їх очистки, ані для покарання порушників, а з іншого – зволікає з прокладенням централізованої каналізації у тих районах міста, де її немає або вона застаріла.
Схожий докір кинув місцевому керівництву й прокурор Рівненської області Василь Присяжнюк під час однієї з прес-конференцій, звинувативши владу міста у безгосподарності.
– Уже 20 років є проект на поглиблення річки Усті, і всі, які приходять мерами, клянуться, що вони поглиблять русло Усті, – обурюється прокурор області. – Усі клянуться, і ніхто нічого не робить. Оце безгосподарність. Ми неодноразово скеровували вимоги контролюючим органам, щоб перевірили, чи не скидає хто в Устю стічні води. А також наголошували місцевим органам влади про необхідність очищення річки.
Та попри гучні закиди про міську владу Рівного на прес-конференціях, на ділі рівненська прокуратура суттєво не покарала жодного міського чиновника.

Чому в Усті гине риба

Екологи називають Устю найбруднішою водною артерією Рівненщини. Через забруднення швидкість течії уповільнилася, і річка втратила здатність до самоочищення. Вода у ній застоюється. Аби поліпшити ситуацію, треба поглибити русло та реконструювати шлюз у місці, де річка впадає в Горинь, вважають вони.

Благоустрій річки Устя в 1939 році. Фото із групи «Все про Рівне (і не тільки)» в соціальній мережі Однокласники


Якщо найближчим часом не почати роботи, то Устя остаточно перетвориться на стічну канаву. За результатами лабораторного дослідження Рівненського обласного управління водних ресурсів, вміст аміаку в Усті перевищує норму у 5 разів (при нормі 0,05 мг/л фактично становить 0,2-0,3 мг/л).
Як повідомила начальник відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Рівненській області Тетяна Кондратюк, за результатами лабораторних досліджень, які вони проводили влітку 2012 року, вміст органічних забруднень у річці поблизу шлюза-регулятора (район залізничного вокзалу) перевищено в кілька разів.
Дослідивши проби лише із двох з багаточисельних випусків (зливових труб, які йдуть від міських вулиць), які впадають в Устю, фахівці виявили у них перевищення допустимих норм забруднення. Зокрема, високий вміст азоту амонійного, заліза, фосфатів, завислих речовин (пилу, гнилого листя, сміття тощо).
Органічні забруднення спричинюють цвітіння води, а це, в свою чергу – зменшення вмісту кисню. А все разом – нищить річку й живі організми в ній.
Водночас, як пояснила Тетяна Кондратюк, не виключено, що до цих випусків потрапляє вода після господарського користування і каналізаційні стоки. Хтось ці каналізаційні стоки під’єднує від своїх осель до цих випусків. Принаймні з аналізів води це можна припустити, але встановити достеменно й відстежити, хто це робить, неможливо, каже вона. Оскільки ці труби йдуть у воді та під землею.
Не допустити подальше забруднення річки можна лише розділивши господарсько-побутові та зливові води (під час дощів ці води змішуються та потрапляють у річку, забруднюючи її), каже Тетяна Кондратюк. Необхідно проводити попередню очистку зливових вод перед впадінням їх у ріку, як і регулярно чистити русло, бо дно ріки дуже замулене.
Також необхідно проводити аерацію (насичення) киснем води на ділянці ріки від проспекту Миру та нижче за течією, бо вода на цьому проміжку стояча. При високих температурах повітря нагрівається, а рівень розчиненого кисню знижується. Ці явища спричиняють цвітіння синьо-зелених водоростей, під час якого значна кількість організмів осідає на дно, посилюється процес гниття, різко зменшується кількість кисню і підвищується концентрація вуглекислого газу, що й призводить до літнього замору риби.
Однак усі ці явища – наслідки не лише природних факторів, а й людської діяльності, каже Тетяна Кондратюк. Наразі через холод ситуація дещо нормалізувалася, але гарантій, що риба знову масово не гинутиме наступного літа, немає.

Устя – не туалет. Чи туалет?

Ще у 2006 році, за каденції Рівненського міського голови Віктора Чайки, за його дорученням комунальники намагалися з’ясувати, хто забруднює Устю, озеро Басів Кут та озера гідропарку. Для виявлення джерел забруднення вдалися до послуг водолазів.

Як рапортував тодішній начальник міського управління ЖКГ Юрій Собчук, до списку забруднювачів потрапили 90 відсотків мешканців Басового Кута. Як з’ясувалося, до водовідвідних каналів, по яких в Устю й озера мали відводитися грунтові та дощові води, вони підключили свої септики. В результаті у водойми зливаються каналізаційні нечистоти.

Колишній начальник ЖКГ Рівного вважав, що 90% Басівкутців – забруднювачі Усті. Фото gazeta.rv.ua

У 2007 році водолази знову обстежили Устю, її акваторію та канали, які впадають в річку та озера гідропарку у районі вулиці Севастопольської. Виявили понад 50 несанкціонованих врізок-скидів нечистот, спрямованих у водойми від приватного сектора.

Всі ці канали стоків було зафіксовано, й роботу з їх ліквідації мала продовжити спеціальна комісія за участі прокуратури та управління екології на чолі із заступником міського голови Олексієм Хмилецьким.

Винних у забрудненні мали притягнути до адмінвідповідальності й змусити відключити септики від водовідвідних каналів. Однак усі ті наміри так і залишилися на паперах.

У жовтні 2009-го мешкані вулиці Набережної разом із громадськими активістами міста зафіксували факт забруднення річки в районі стадіону «Олімп», розташованому на цій вулиці.

Упродовж п᾽яти годин (з 14.00 до 19.00) 29 жовтня 2009 року вони знімали на цифрову фотокамеру, як через стічну трубу у водойму скидались рідкі та тверді нечистоти.

Керівництво міста тоді відповіло щось на кшталт, мовляв, ці нечистоти йдуть… на корм рибі.

Мешканці прилеглих до Усті вулиць нарікають на багаторічну бездіяльність міської влади. Адже, як вони вважають, якби періодично річку чистили, та ще покарали винних у забрудненні, то таких неподобств не було б. Чи не найбільше скарг на роботу каналізаційно-насосної станції, що на вулиці Набережній. Забруднювачами цього відрізку Усті тамтешні мешканці називають хімчистку, розташовану у тому районі та котельню. Кажуть, після закінчення опалювального сезону бачили, як працівники, промивши хімікатами котли, стоки скидали у річку.
Мешканці ж району Басового Кута основною причиною забруднення вважають відсутність у їхньому районі центреалізованої каналізації.
– Одні добросовісно щомісяця платять по сто і більше гривень за викачування септика у своїх будинках, – розповідає Костянтин Петрович з вулиці Малорівненської, – інші ж не хочуть платити за викачування власних нечистот, тому просто зливають їх у потічки, що ведуть до Усті та озер гідропарку. Влада знає про негерметичні септики в Басовому Куті вже років 50, але нічого не робить, мабуть чекає епідемії. Вихід один – на Басовому Куті потрібно зробити каналізацію. Ми готові навіть співфінансувати проект. З такою пропозицією звернулися до міського голови і депутатів, але відповіді немає.
Слова рівнян підтверджує й депутат Рівнеради Анатолій Чугуєвець, який добре знає про цю проблему.

Депутат Рівнеради Анатолій Чугуєвець каже, що септики на Басів куті треба викачувати тричі на місяць, на що йде кілька сотень гривень


– У тому, що Устя перетворилася на каналізацію, «заслуга» тих, хто зливає вміст своїх септиків у потічки, які впадають в озеро Басів Кут, озера гідропарку та річку. Цього не було б, якби в цьому житловому масиві Рівного було прокладено централізовану каналізацію, – вважає Анатолій Чугуєвець. – Враховуючи те, що вартість одного викачування септика становить мінімум 100 гривень, а впродовж місяця його необхідно викачувати щонайменьше три рази, то розраховувати на свідомість людей, не даючи їм практичного вирішення проблеми, гадаю, недостатньо. Вирішення цієї проблеми одне – ліквідація септиків через прокладання централізованої каналізації на вулицях Басівкутській та Малорівненській з приєднанням до неї прилеглих вулиць. На мою думку, це єдиний порятунок для усіх міських водойм.
Тарифи на вивезення відходів встановлені рішенням Рівненського міськвиконкому. Для населення вартість вивезення одного кубічного метра рідких нечистот коштує 30 гривень 74 копійки (тобто за автомобіль на базі ГАЗ – 3,5 метра кубічних – 107 гривень, 59 копійок). Для бюджетних установ та інших споживачів відповідно 37,9 грн. та 44,21 грн.
На переконання і Анатолія Чугуєвця, і мешканців району, відсутність централізованої каналізації – одна з причин того, що багато років цей район потерпає від підтоплення. Це підтверджує й мешканка вулиці Малорівненської Тамара Данилюк, яка понад 10 років веде паперову війну з міською владою за встановлення зливової каналізації. Окрім цього, її обурює, що міські чиновники не реагують на занепокоєння мешканців з приводу того, що стоки з туберкульозного диспансера, розташованого на вулиці Дворецькій, ідуть у водойми міста. Пані Тамара показує цілу теку відписок на свої звернення до керівництва міста.
– Мешканці, принаймні їх частина, готові на умовах співфінансування долучитися до побудови централізованої каналізації у цьому районі, – каже Анатолій Чугуєвець. – Але влада не робить жодних кроків у цьому напрямку. А потрібно лише виготовити проект, скласти кошторис, визначити вартість робіт, і розділити її між мешканцями. Натомість екологічна комісія, яка нині працює, пішла, на мою думку, не в той бік. Вони намагаються людей штрафувати за скидання нечистот. Але ж багато хто з мешканців викачують септики, винаймаючи для цього приватні фірми. Кожен шукає для себе, де дешевше, звісно, не укладаючи угод з підприємцями і, відповідно, не маючи підтверджуючих документів про ці роботи.

Порушено чотири кримінальні справи, створена комісія і що?

Виходить, що ще кілька років тому комунальники встановили, звідки течуть нечистоти в Устю та інші водойми Рівного, але чомусь не ліквідували їх та не покарали винних. І міська влада, і правоохоронці заворушилися лише тоді, коли влітку 2011-го року стався масовий мор риби.

Лише після того, як затхлу рибу після тижневого лежання на березі річки показали по усіх місцевих та деяких загальнодержавних телевізійних каналах, комунальники зволили узятися до роботи. Фото порталу ЧЕТВЕРТА ВЛАДА


Прокуратура Рівненської області, провівши перевірку, запідозрила у неналежному виконанні службових обов᾽язків службових осіб комунального підприємства «Рівненський міський трест зеленого господарства». За ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість) порушили кримінальну справу. А доки її цілий рік розслідували, влітку 2012 року – знову, тепер уже тричі, було зафіксовано загибель риби в Усті.
Через забруднення водойми фекаліями 6 травня 2012 року поблизу селища Квасилів виловили майже 7 тисяч мертвих рибин.
Як повідомив прокурор Рівненської області Василь Присяжнюк, 17 травня Рівненський міжрайонний природоохоронний прокурор порушив ще одну кримінальну справу за фактом порушення правил охорони вод, що спричинило масову загибель риби. Загальна сума збитків – 169 тисяч гривень.
За результатами лабораторного дослідження встановили перевищення гранично допустимої концентрації аміаку у воді внаслідок фекального забруднення водойми.
А 25 травня працівники ДАІ виявили, як водій житомирського ПП «Компанія Крона-Плюс», порушуючи спеціальні норми щодо поводження та утилізації відходів, злив із автомобіля КамАЗ нечистоти в прибережній смузі річки.
У липні 2012 року – знову черговий масовий мор риби. І лише після цього розпорядженням міського голови Рівного Володимира Хомка «Про організацію обстеження стану водних об’єктів в місті Рівне» було створено екологічну комісію у складі 10 робочих груп, які мали обстежити водні об’єкти на предмет виявлення та ліквідації несанкціонованих скидів стічних вод в річку Устя, озеро Басів Кут та озера гідропарку від приватних садиб та підприємств, які знаходяться на зазначених територіях.
Робота цієї комісії триває і досі, однак про результати її діяльності громадськість міста влада інформувати, схоже, не вважає за потрібне. Виявляється, щоб комунальникам виконати свої функції щодо підтримання у належному стані міських водойм, чиновникам потрібно було дочекатися приписів прокуратури.

Кримінал є – винних немає

Попри порушені кримінальні справи, винних у злочинних діяннях поки що не встановили. Порушена у 2011 році стосовно службових осіб міського тресту зеленого господарства кримінальна справа за ознаками ч. 1 ст. 367 (службова недбалість) після річного блукання коридорами правоохоронних органів зазнала перекваліфікації.

Прокурор Рівненської області Василь Присяжнюк та Начальник Рівненської обласної міліції Василь Лазутко. Прокуратура та міліція досі не можуть встановити винних у забрудненнях водойм. Колаж Рівненського порталу ogo.ua

За інформацією прокурора Рівненської області Василя Присяжнюка, встановлено, що причиною загибелі риби було потрапляння у воду хімічних речовин – детергентів. У зв’язку з чим справу було перекваліфіковано на злочинні дії невстановлених осіб, у діях яких вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.242 КК України (порушення правил охорони вод, що спричинило масову загибель об’єктів тваринного світу). Караються такі діяння обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Утім, коли і кому ж буде пред’явлено звинувачення, і чи буде загалом знайдено винних, міліція прогнозувати не береться. Як повідомила помічник начальника рівненського міського відділу міліції Юлія Кривульська, наразі розслідування триває, потрібно провести ще низку експертиз й інших слідчих дій.

Аж цілих чотири кримінальні справи за фактами масової загибелі риби в Усті порушили правоохоронці влітку 2012 року. Наразі ці справи об’єднано в одну – за ч. 1 ст. 242 Кримінального кодексу, повідомила Юлія Кривульська. Винуватцям інкримінують ту ж саму 242-у статтю, але частину першу – порушення правил охорони вод (водних об᾽єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або їх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля.

Карається таке штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 3 400 гривень), або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк. Розслідування цих справ досі триває.

Стосовно ж водія ПП «Компанія Крона-Плюс», якого влітку зловили на «гарячому» під час зливання нечистот з автівки у водойму, і стосовно якого, як раніше повідомляли правоохоронці, буцімто порушено кримінальну справу, то Юля Кривульська зазначила наступне:
– Наразі водій перебуває у статусі підозрюваного і обвинувачення йому не пред’явлено. Кримінальну справу порушено за фактом забруднення земель – ч. 1 ст. 239 (забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров᾽я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров᾽я людей чи довкілля). Покарання за такі дії може бути у вигляді штрафу до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 гривень), або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Однак, як з’ясували слідчі, у цистерні були не фекалії, як раніше повідомлялося, а відходи зливової каналізації. Це встановили фахівці Державної екологічної інспекції.
За повідомленням Юлії Кривульської, екологи для дослідження не брали зразки вмісту з цистерни і води, бо, мовляв, для встановлення вмісту забруднюючих речовин достатньо взяти зразок грунту поблизу річки. Замовником робіт на очистку мереж дощової каналізації у Рівному було міське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг, яке виграло тендер на ці роботи. Воно, у свою чергу, уклало договір на надання послуг з очищення систем зливової каналізації з ТОВ «Енергозберігаючі технології-2010», а останнє – з ПП «Компанія Крона-Плюс», яке має у своєму розпорядженні відповідну техніку.
Отже виникла така собі піраміда витрачання коштів рівненських платників податків, адже в кожній організації залишається якась частина коштів, а реальні послуги виконує лише ПП «Компанія Крона-Плюс».
Виникає питання, як же міськШЕУ змогло виграти тендер, але це вже інша тема розслідування.
Як повідомила Юлія Кривульська, у ході розслідування справи стало відомо, що, згідно з договором, відходи, одержані від очистки мереж зливових каналізацій, водій злив на території міськШЕУ у спеціально відведеному для цього місці. І в подальшому міськШЕУ ці відходи разом з іншим брудом вивезло на сміттєзвалище у Бармаки.
За таких обставин вельми сумнівно, що винних буде встановлено і в цій справі. Нагадаємо, що одразу після того, як сталася подія, сам прокурор Рівненської області Василь Присяжнюк під час прес-конференції обурювався діями водія, зазначаючи, що той злив у річку саме нечистоти. Місцеві ЗМІ тоді розповідали, як водій автівки зізнавався, що наказав йому злити вміст цистерни у прибережну смугу «начальник». Однак прізвище його не назвав. Зважаючи на викладене, сумнівно, що особу цього «начальника» буде озвучено.

Міський голова Рівного приховує інформацію від громади

Портал ЧЕТВЕРТА ВЛАДА поцікавилася результатами роботи екологічної комісії. Зокрема просив перелічити конкретні випадки порушень та самих порушників. Адже громада міста має право знати, хто завдає шкоди довкіллю, тим самим створюючи небезпеку для мешканців міста.
Однак, у відповіді на інформаційний запит за підписом міського голови Рівного Володимира Хомка жодного з порушників не було названо, як і самих фактів порушень. Чиновники вважали цю інформацію такою, що не підлягає розголосу.
Ця відповідь прямо суперечить ч.3 статті 13 Закону України «Про інформацію», в якій зазначено, що «Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об᾽єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом».
На усне звернення ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ у Рівненській міській раді відповіли, що матеріали перевірки з вказанням порушників скерували до прокуратури міста, мовляв, звертайтесь туди.

Прокуратура і міська влада не каже хто порушники. Через мажорів?

Однак у відповіді з міської прокуратури також немає всієї інформації. Таке враження, що мажорні будинки навколо водойм не дозволяють прокуратурі розповідати всю правду про порушників.

Елітні будинки біля Усті можуть бути причиною невжиття належних заходів. Фото порталу ЧЕТВЕРТА ВЛАДА


Прокуратура стверджує, що на відрізку по протяжності річки Устя, її приток, Басівкутського водосховища та озер гідропарку було виявлено 38 витоків, що через потічки йдуть у водосховище Басів Кут, озера гідропарку та Устю.
Аби встановити законність їх розміщення прийнято рішення перевірити наявність дозволів на встановлення цих труб суб’єктами господарювання та фізичними особами.
Як ідеться у листі, за підписом прокурора Рівного Андрія Джуса, за період з 20 липня по 10 серпня 2012 року робочі групи обстежили 1 тисячу 187 об᾽єктів (приватних домоволодінь, підприємств), а також набережні, прибережні смуги, мости.
У громадян перевіряли чи є септики і чи є угоди на вивезення нечистот із септика. У підприємств, окрім цього, ще перевіряли наявність угоди на вивезення твердих побутових відходів; наявність спеціально обладнаних місць для збирання відходів (ТПВ, відпрацьованих мастил, фільтрів, і т.д.); наявність плану природоохоронних заходів, погодженого в міськвиконкомі; дозвіл на спецводокористування (при наявності свердловини).
Однак про результати цих обстежень у листі за підписом прокурора – ані слова. Щоправда, Андрій Джус повідомив, що прокуратурою Рівного внесено подання на ім’я міського голови про вирішення питання щодо тампонажу незаконних витоків та вжиття заходів примусового характеру до порушників, які їх допустили.
Відтак, за повідомленням керівника робочої групи, яка обстежувала водойму гідропарку, заступника начальника міського управління житлово-комунального господарства Володимира Лапюка, нині перекрито шляхом тампонування три (!) незаконні труби, виведені у водойму гідропарку в районі вулиць Севастопольскої та Нестерова.

В районі вулиць Севастопольська і Нестерова затампували тільки три труби, з яких скидали стоки в річку. Карта з infomisto.com


Як зазначає Володимир Лапюк, чиї це труби, встановити не вдалося. Щодо перекриття інших труб, які знайшли – комунальники чекають наступного подання прокуратури.
Водночас, як повідомив заступник міського голови Рівного Олексій Хмилецький, який очолює екологічну комісію, засідання її робочих груп відбуваються регулярно й комісія свою роботу продовжуватиме.

Заступник міського голови Рівного і депутат Рівнеради Олексій Хмилецький очолює екологічну комісію, яка регулярно засідає, але про результати її роботи чиновники мовчать. Фото порталу ЧЕТВЕРТА ВЛАДА


Однак, про результати її роботи чиновники чомусь повідомляти громадськість не вважають за потрібне. Наприклад, на прохання до прокурора міської прокуратури Ігоря Бородавки повідомити, що ж відбувалося на засіданні 16 жовтня, на якому він був присутній, він зазначив, що за кілька днів будуть готові матеріали за результатами роботи, у яких буде названо усіх порушників та заходи прокурорського реагування щодо них.
Коли за кілька днів журналіст порталу ЧЕТВЕРТА ВЛАДА, як і домовлялися, зателефонувала до прокурора, то він відіслав до Олексія Хмилецького, мовляв, йому передано усі матеріали. Олексій Хмилецький, у свою чергу, скерував до начальника відділу екології управління економіки міста Валентини Веремко. А вона, зіславшись на термінове завдання, просила телефонувати «десь пізніше».

Паперове «розчищення», або Куди йдуть екологічні кошти

У 2010 році депутати міської ради схвалили програму, яка передбачає кошти для очищення Усті. Аби з’ясувати, як же чистять річку, портал «Четверта влада» скерував інформаційні запити на ім’я начальника управління житлово-комунального підприємства Івана Геми. Однак з цього відомства відповіли, що «проект розчищення та поглиблення річки Устя в межах міста не розроблявся, і відповідно роботи не виконувались». А причина цьому – безгрошів’я.

Начальник Управління ЖКГ Рівного Іван Гема у всіх проблемах з Устею звинувачує безгрошів᾽я. Фото порталу ЧЕТВЕРТА ВЛАДА


Разом з тим, як відповіли з комунального відомства, у 2012 році силами КП «Рівненський міський трест зеленого господарства» проводились роботи з очищення річки Усті на ділянці від вулиці Сагайдачного до вулиці Кн. Володимира від повалених дерев та гілок (10 дерев).
Водночас, у п. 21 додатку №4 (Заходи на виконання Програми розчищення і впорядкування малих річок та охорони підземних вод від забруднення на 2011-2015 роки) якраз ідеться про розчищення і поглиблення Усті на ділянці від вулиці Басівкутської до вулиці Кн. Володимира і виконавець вказано – управління житлово-комунального господарства. Роботи мають бути виконані у 2012-2014 роках.
Тобто є ще два роки на виконання.
Цією ж Програмою передбачено виявлення та ліквідація несанкціонованих скидів стічних вод у річку Устю, озеро Басів Кут та озеро на вулиці Севастопольській від приватних садиб уздовж водойм у районі Нового Двора, мікрорайону забудови в районі Нового Двора (вулиці Дачної), гідропарку, вулиць Набережної, Нестерова, Севастопольської. Передбачено кошти – 295 тисяч гривень. Виконавець – УЖКГ.
Начальник відділу екології управління економіки міста Валентина Веремко, у свою чергу, зазначила, що Програма розчищення і впорядкування малих річок та охорони підземних вод від забруднення на 2011-2015 роки не просто виконується, а ще й до неї щороку вносяться доповнення. Пріоритетним джерелом фінансування Програми є кошти міського природоохоронного фонду.
Що ж саме і на яку суму виконано?
За інформацією пані Веремко, у 2011 році за кошти міського природоохоронного фонду профінансовано:

  • виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію мереж зливової каналізації від річки Устя до вулиці Ніла Хасевича на суму 54 тисячі гривень;

  • виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію шлюза-регулятора на мостовому переході на вулиці Набережній на суму 60 тисяч гривень;

  • реконструкція споруд системи зливової каналізації для очищення стічних вод по вулиці Коновальця на суму 100 тисяч гривень;

  • реконструкція мереж зливової каналізації від річки Устя до вулиці Млинівської (в районі «Вторчермету»), у тому числі – проектні роботи на суму 242 тисяч 800 гривень.

  • Окрім цього, у 2011 році науковці Національного університету водного господарства та природокористування розробили першу частину «Проекту відтворення річки Устя на основі гідроекологічних, геологічних та топографічних вишукувань». Вартість проекту – 28 тисяч 900 гривень.

Як пояснила Валентина Веремко, він містить рекомендації щодо посилення контролю за санітарним станом басейну річки та цілеспрямованої пропаганди з екологічного виховання населення з одночасним посиленням відповідальності за порушення санітарних вимог.
Також виконано технічний звіт з «Обстеження підпірного регулятора Басівкутського водосховища та надання рекомендацій по його подальшій експлуатації» вартістю 26 тисяч 900 гривень. Якщо підсумувати, то на цю паперову роботу у 2011 році пішло понад півмільйона гривень.
У 2012 році за кошти міського фонду охорони навколишнього природного середовища заплановано заходи, які в окремих районах міста сприятимуть зведенню до мінімума можливого рівня несанкціонованих скидів неочищених стічних, зливових та каналізаційних стоків, ліквідації потенційних джерел забруднення річки стічними водами, зменшенню забруднення підземних вод шляхом пониження грунтових вод та захисту від підтоплення міських територій.
Якщо сказати простіше, то заплановано побудувати каналізацію.
Зокрема, як запевнила пані Веремко, за ініціативи мешканців, які виявили бажання стати учасниками співфінансування, будуються каналізації на вулицях Дарвіна, Кропивницького, Єсеніна, Вітебській, Зеленій, Досвітній, провулку Вінницькому. Кошти міського екологічного фонду на реалізацію цих будівництв складають 1 мільйон 200 тисяч гривень. Решту на умовах співфінансування докладають мешканці. Загальну вартість цих робіт пані Веремко назвати не змогла.
Також, за її інформацією, коштом міського природоохоронного фонду в 2012 році фінансуються наступні заходи «Програми розчищення і впорядкування малих річок та охорони підземних вод від забруднення на 2011-2015 роки»:

  •  реконструкція гідротехнічних берегозакріплювальних споруд акумулюючого ставка в районі міжшкільного навчально-виробничого комбінату по вулиці Соборній, 269, в тому числі проектні роботи на суму 290 тисяч гривень.

  • реконструкція гідротехнічних споруд в дендрологічному парку «Ювілейний», в тому числі проектні роботи на суму 200 тисяч гривень.

  • розроблення проектно-кошторисної документації для здійснення заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму річки Устя, захисту від підтоплення і затоплення прилеглих територій, спричинених шкідливою дією вод на ділянці від вулиці Басівкутської до вулиці Степана Бандери (будівництво) на суму 258 тисяч гривень.

Майже 800 тисяч гривень.
На запитання, чи ці роботи уже виконано, Валентина Веремко відповіла: «Ну, так». Однак пояснити конкретно, що саме зроблено, не змогла.
Світлана Калько, ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань»
Джерело: Четверта влада

Маєте запитання, пропозиції, коментарі +38-067-547-22-33