Консультації

До нас у редакцію звернувся читач, який надіслав на електронну адресу міської ради інфозапит, але у 5-денний строк відповідь так і не отримав. Він запитує, що йому робити у подібній ситуації та чи могли йому просто не відповісти, тому що свій запит він не склав згідно з існуючою формою на сайті міської ради (не зазначив ім'я). Можливо, йому повинні були повідомити, що запит складено невірно?

Чи можна подати позов про доступ до публічної інформації за власною адресою проживання чи тільки за місцезнаходженням відповідача - органу влади, посадової особи? Якщо я працюю в регіоні, а права порушено київським органом влади, я мушу подавати позов і їздити до столиці?

Чув, що до редакцій друкованих видань почали звертатися народні депутати з вимогами безкоштовно надати їм площу нібито для звітів, промов, спілкування з виборцями. Мотивують свої вимоги ст.18 Закону України "Про статус народного депутата України", зрозуміло що це спроба використати будь які можливості під час фактично розпочатої виборчої кампанії, але наскільки їх вимоги правомірні? Які ЗМІ в яких випадках мають обов"язки розміщувати такі матеріали? Як чемно відповісти депутатові, що безкоштовний сир тільки у відомому місці? Можливо, колеги поділяться власним досвідом. Дякую!

Чи правомірні вимоги посадових осіб обласного управління у справах ЗМІ назвати джерело суспільно-важливої інформації, яке повідомило про будівництво екологічно-небезпечних підприємств? Як діяти журналісту, щоб захисти право джерела інформації на нерозкриття?

Чи має право інспектор Державної  інспекції  охорони,  відтворення  водних   живих ресурсів  та  регулювання  рибальства (Держрибінспекції) здійснювати підприємницьку діяльність, зокрема,  створювати підприємства, брати в оренду озера та інші водойми?

На сайті Чернівецької міської ради рішення сесії від 27 жовтня були оприлюднені 7 листопада, причому, лише частково. На запитання про те, чому цього не зробили впродовж 5 робочих днів, у міськраді пояснили, що в цей термін вони оприлюднюють лише ті рішення, які є нормативно-правовими актами (таких нібито серед рішень цієї сесії не було). А решта рішень - впродовж 10 календарних днів. Чи правильно це? І хто повинен відповідати, якщо терміни оприлюднення рішень сесії не дотримано та якщо ці рішення оприлюднюють не в повному обсязі (рішення за більшістю питань не опубліковані на сайті чи опубліковані лише рішення без додатків до них)?

Ми постійно стикаємося з тим, що на прохання надіслати нам відповідь електронкою, чиновники нам відповідають  листами, хоча мають електронні адреси. Вони доводять, що інакше відповідь не матиме юридичної сили, що не буде вважатися, що ця відповідь офіційна, що за їхніми інструкціями треба чинити так, а не інакше... В результаті виходить що: 1 - ми не отримуємо відповідь достатньо оперативно, 2 - вони тратять більше коштів платників податків на пересилку.

Які документи необхідні для отримання журналістом дозволу  на право придбання  пристроїв, споряджених гумовими кулями?

Моїм редакційним завданням було написати статтю про прибутки п’яти перших осіб області: губернатора та його першого заступника, голови обласної ради, міського голови та його першого заступника. Відповіді на мої запити надали четверо з них. Відмовився оприлюднити декларацію про доходи за 2010 рік лише перший заступник міського голови, мотивуючи це тим, що інформація про його прибутки є конфіденційною – адже він службовець державного рівня третьої категорії.

К нам в редакцию обратился руководитель общественной инвалидной организации с просьбой разместить его заявление о некорректной работе местных школ.  Мы поставили это заявление в виде новости, указав, кто нам об этом сообщил. Сегодня управление образования выставляет иск к редакции газеты, считая опубликованную информацию неправдивой и направленной на их дискредитацию. Уместны ли претензии чиновников к редакции? Или они должны судится с тем, кто предоставил нам неправдивую информацию? И какими нормативно-правовыми актами это регламентируется.

1 січня набув чинності Закон України “Про захист персональних даних». Дайте роз'яснення, яким чином журналіст може подавати інформацію у ЗМІ, чи може він надавати імя, прізвище посаду, розповідати про проблеми окремих спірних питань, важливо значимих для суспільства, коли "героями" публікацій є чиновники, держслужбовці, найняті на роботу у державні органи особи, а також міліціянти, податківці, бізнесмени, депутати. Також чи вправі ми називати імена потерпілих під час убивств, пограбувань інших резонансних справ.

Чи необхідно у інтервюйованих підписувати зібрані матеріали?

Нашому журналісту районний РАГС відмовив надати телефоном статистичну інформацію про кількість укладених і розірваних шлюбів за тиждень. Ми написали скаргу на управління юстиції, якому РАГС підпорядковується. Отримали відповідь, що така інформація є офіційною, а законодавством не передбачено надання офіційної інформації по телефону (пишіть, мовляв, запити або приходьте особисто). Ми не згодні, хочемо оскаржити відмову до адмінсуду. Ми праві?

Мы послали из абсолютно обычный информационный запрос, чтобы получить информацию об их проверках городских коммунальных предприятий за 2009 год. КРУ прислало нам официальный ответ, что они не будут давать нам такую информацию потому-что они её уже давали другим СМИ. Что делать?

Всегда ли информационный запрос должен быть письменным? Если вопрос задается чиновнику и находится в пределах его непосредственной компетенции - можно ли это считать устным информационным запросом и требовать немедленного ответа?